|
Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвиткуФондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку
1. Економічна характеристика Фондової біржі Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Відповідно до Закону фондова біржа є акціонерним товариством, що в ньому зосереджується попит і пропонування цінних паперів, яке забезпечує формування їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, власного статуту і правил. Фондову біржу можуть створити не менше ніж 20 засновників — торговців
цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної
діяльності з цінних паперів, за умови внесення ними до статутного фонду Фондова біржа — організація, яка створюється не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та з доручення клієнтів, а також виконувати функції депозитарію (ст. 33 згаданого Закону, доповнена частиною 4 згідно із Законом № 523/97-ВР від 10.09.97 р.). Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом. У статуті фондової біржі визначаються: а) її найменування і місцезнаходження; б) найменування і місцезнаходження її засновників; в) розмір статутного фонду; г) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі; д) права і обов'язки членів; е) організаційна структура; є) компетенція і порядок створення керівних органів; ж) порядок і умови відвідування фондової біржі; з) порядок і умови застосування санкцій, установлених фондовою біржею; й) порядок припинення діяльності фондової біржі. Статутом можуть бути передбачені також інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі. Правила фондової біржі регламентують: а) види угод, що укладаються; б) порядок торгівлі; в) умови допуску цінних паперів; г) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі; д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації: е) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності; ж) систему інформаційного забезпечення; з) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них; й) правила ведення розрахунків; і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі. Згідно зі ст. 35, користуватися найменуванням «фондова біржа», позначенням «фондова біржа» або будь-яким іншим, що в ньому міститься вислів «фондова біржа», може тільки організація, створена в порядку, визначеному у ст. 34 цього Закону. Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли кількість її членів стала менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі може також бути припиненою відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств. Роль держави у формуванні статутного фонду фондової біржі є різною. Інший режим фондової торгівлі цінними паперами існує в США та Англії,
де фондові біржі діють самостійно — як звичайні приватні компанії В Україні відбувається тільки становлення біржової торгівлі, визначення найефективніших форм діяльності фондової установи. У майбутньому провідну роль у біржовій системі України відіграватиме Національна біржа зі значною часткою державної власності, тобто існуватиме моноцентрична біржова система. Державні органи візьмуть на себе обов'язок призначення керівних посадових осіб, а також контроль за дотриманням ними належних правил і нормативів. Проте нині роль держави в діяльності бірж є досить незначною, а учасники біржових операцій працюють здебільшого на власний страх і ризик. Членами фондової біржі можуть бути тільки ліцензовані торговці цінними паперами, котрі відповідають вимогам фондової біржі, дотримуються її статутних правил. Статус фондових бірж характеризується передовсім різними обмеженнями. У будь-якої біржі є дві основні функції у вигляді двох взаємозв'язаних і збалансованих сторін її діяльності. По-перше, фондова біржа мобілізує й концентрує вільні кошти через продаж цінних паперів (точніше, організовує їхній продаж), а по-друге, здійснює кредитування держави й різних організацій через купівлю цінних паперів. Зрозуміло, що такою самою є роль будь-якого посередника фондового ринку, у тім числі в його позабіржовому секторі, але тільки фондова біржа спроможна забезпечити високий рівень ліквідності вкладень в цінні папери і задовільну їхню надійність. Відповідальна роль фондової біржі породжує й великі до неї вимоги. Однією з найвідповідальніших біржових процедур є лістинг (дослівно Для того щоб лістинг справді був ефективним, опрацьовуються жорсткі У Німеччині підприємство-емітент лише через три роки матиме право клопотатися про допущення своїх цінних паперів до офіційного котирування на фондовій біржі. (Цікаво, що емітенту достатньо пройти процедуру лістингу хоча б в одній фондовій біржі і його акції стануть котируватися на інших німецьких біржах.) Лістинг зв'язаний не тільки з додатковими витратами, а ще й з малоприємним контролем за діяльністю компанії-емітента. Зате він підвищує престиж емітента, полегшує випуск ліквідних облігацій та оцінку акцій у процесі оподаткування. Лістинг забезпечує так звану мартабельність, тобто високу ліквідність цінних паперів, їх придатність для швидкої реалізації та відносну стабільність цін. Фондова біржа відповідає лише за операції з такими цінними паперами, що пройшли лістинг. Підприємцеві-початківцю (і не тільки початківцю) слід пам'ятати, що банки і брокери дуже неохоче погоджуються проводити передплату на нові випуски акцій та облігацій тих підприємств, які відмовилися від проходження процедури лістингу хоча б на одній із зареєстрованих фондових бірж. Натомість компанії, які пройшли цю процедуру, стають відомими, їм довіряють банки, вони займають на ринку стійкіші позиції. Фондова біржа також виграє від лістингу. Вона здобуває репутацію організації, котра працює лише зі «справжніми» цінними паперами, за які відповідає разом з емітентом. Довіра до фондової біржі зростає, якщо її наділено правом призупиняти котирування цінних паперів тієї чи іншої компанії і взагалі виключати її з біржового списку у разі фінансової неспроможності компанії або її ухиляння від лістингу (несвоєчасного подання щорічного звіту про свою фінансову діяльність). Нині у світі налічується близько 200 фондових бірж: у Великобританії Як правило, в економічно розвинутій країні налічується кілька фондових
бірж, котрі створюють певну біржову систему. Розрізняють моносистему, в
якій головну роль відіграє одна з бірж (наприклад Лондонська біржа у В Україні першою виникла Українська фондова біржа (УФБ), яка за період Таблиця 1 ОБСЯГ ТОРГІВ НА ОРГАНІЗАЦІЙНО ОФОРМЛЕНИХ РИНКАХ Велика різниця у грошовому обсязі торгів пояснюється значними коливаннями вартості однієї угоди (у середньому) на різних біржах. Так, вартість однієї угоди (у середньому) на УМВБ у 43 рази більша за вартість однієї угоди на ДФБ. Протягом 1998 р. кількість організаторів торгівлі цінними паперами збільшилась: ліцензію фондової біржі було надано Придніпровській фондовій біржі (ПФБ), а статус торговельно-інформаційних систем отримав Український центр сертифікатних аукціонів (УЦСА). 2. Котирування цінних паперів Термін «котирування» в основному застосовується на позначення дії або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару (далі йтиметься про котирування тільки цінних паперів). Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери обертаються на біржі, то кажуть, що вони «котируються»), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях. Термін «котирування» французького походження — «соter». Англійська мова користується словом «quotation», що має таке саме значення. Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів. Котирування цінних паперів відбувається: а) методом реєстрації; б) методом встановлення єдиного курсу. Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день. Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко виконується з використанням сучасних біржових автоматизованих систем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого методу котирування — встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше. Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі. Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі- продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П Ц < І. З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів. а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів); б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково. Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цінних
паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних паперів «за будь-
якою ціною», тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного
дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група
заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн.
за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну). Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволенням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всього цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90+ 60= 150. Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (табл. 2).
Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумовування кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку — від найбільшої ціни до найменшої (табл. 3). Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед
заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних
паперів «за будь-якою ціною» (за найліпшим курсом, який просять), що може
скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група
заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище
3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення
1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на вторинному ринках, за виключенням купівлі-продажу державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються. 2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на внутрішньобіржовому ринку може здійснюватися за правилами, які відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів направляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для оприлюднення. 3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ організується по секціях 4. Усі пропозиції щодо купівлі та продажу від торговців цінними
паперами - членів Системи повинні подаватися до Технічного центру тільки
через посередництво фондових бірж, членами яких вони є. Пропозиції повинні
супроводжуватися кодом торговця та відповідної фондової біржі. Самі
торговці не можуть мати безпосереднього доступу до Технічного центру ЄБФСУ. б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому
режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості 6. На завершення кожної торгової сесії Технічний центр оприлюднює зведені підсумки торгів та надає звіт до ДКЦПФР. 7. Кожна з фондових бірж має право публікувати свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до встановленого порядку. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ "ЄДИНА БІРЖОВА ФОНДОВА 1. Асоціація виступає як саморегулівна організація, яка об'єднує всіх
учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, завдання, повноваження та функції цілком
визначаються відповідним Положенням, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 2. Асоціація є юридичною особою. Органи управління Асоціацією формуються та діють на принципах рівного представництва та врахування інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія. 3. Діяльність Асоціації будується на основі добровільної та рівноправної участі П членів у проектах та програмах ЄБФСУ. 4. Асоціація формує відповідні органи регулювання відповідальності її учасників та вирішення спорів між ними. 5. За рішенням учасників ЄБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР Асоціація
може організовувати зведену звітність торговців цінними паперами перед 6. Фінансування діяльності Асоціації здійснюється за рахунок членських
внесків її учасників, а також за рахунок інших, у тому числі зовнішніх)
джерел. Членські внески можуть бути встановлені у вигляді єдиного
узгодженого процента відрахувань від доходів членів Асоціації, отриманих
від організації торгівлі цінними паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку з
труднощами, які сьогодні переживають учасники фондового ринку України, на
першому етапі доцільно було б скоротити персонал та обмежити функції 7. З урахуванням реального стану фондового ринку України та фінансових можливостей його учасників, робота зі створення ЄБФСУ повинна базуватися на принципі етапності протягом 2001-2005/рр. ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУТАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ 1. Існуюча практика взаємодії з інститутами НДСУ не може задовольняти вимоги ЄБФСУ, перш за все, щодо оперативності процесу переоформлення прав власності на акції, особливо у ланці "зберігач - реєстратор". 2. Необхідно удосконалити законодавчу та нормативну бази у частині врегулювання взаємовідносин між учасниками НДСУ з метою скорочення циклу переоформлення прав власності на акції. Як показує практика, сьогодні переоформлення прав власності на акції замість встановленого нормативами строку від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап підготування угоди). Зокрема, є необхідним перехід учасників НДСУ на електронну форму ведення договірної документації та розрахунків між ними з визнанням електронного підпису (ключа, коду). 4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи Для успішного проведення грошової приватизації в Україні необхідний аналіз попередніх (за 1995 - 1999 рр.) результатів усіх грошових видів продажу та орієнтації на тих, які є найбільш ефективними і прозорими. 2000 рік є першим роком виключно грошової приватизації, і тому такий аналіз дасть змогу забезпечити ефективний вибір видів продажу підприємств, що приватизуються, а також виконати завдання з грошових надходжень від приватизації до державного бюджету. Чільне місце серед грошових способів продажу акцій відкритих акціонерних товариств (ВАТ), що приватизуються, займає їх продаж на фондових біржах. Конкурси, а трохи пізніше продаж на фондових біржах були першими конкурентними грошовими видами продажу. Фондові торги були започатковані після виходу в лютому 1995 р. Указу Відсоток реалізації запропонованих до продажу акцій був найбільшим у Найменше було запропоновано пакетів акцій розміром до 1 % від
статутного фонду (СФ) - 2, найбільше розміром від 10 до 25% від СФ - 19 1996 рік ще був роком переважно сертифікатної приватизації. Але в
регіонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення
грошової приватизації. Значно зросла кількість підприємств, акції яких не
були реалізовані на сертифікатних аукціонах і не могли далі продаватися на
них, оскільки вичерпали дозволений нормативними документами кількісний
ресурс виставлення на сертифікатний аукціон. І в 1997 р. почали
функціонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кількість запропонованих до продажу
пакетів акцій зросла більше ніж у 2 рази, і 64,6% з них були реалізовані. На первинному ринку цінних паперів підприємств, що приватизуються,
виникала ситуація, коли акції вже не могли продаватися за приватизаційні
папери і не користувалися попитом на фондових біржах за грошові кошти. Таблиця 4 Дані про укладені протягом 1997 - 1999 рр. біржові контракти з купівлі- продажу державних пакетів акцій ВАТ, що приватизуються | |1997 |1998 |1999 | Таблиця 6 Розподіл пакетів акцій, виставлених на продаж і проданих у 1995 р. Таблиця 7 Розподіл запропонованих і реалізованих у 1995 р. пакетів акцій за галузями виробництва
Розподіл пакетів акцій, виставлених на продаж і проданих у 1996 р., за
розміром вона могла становити тисячні частки від копійки. Неліквідні пакети акцій після їх пропозиції на біржових торгах виставлялися на продаж на грошовому аукціоні і могли бути куплені навіть однією фізичною особою незалежно від його розміру. Це провокувало покупців на очікування продажу на грошовому аукціоні. Хоча цей вид продажу менш прозорий і більше нагадує лотерею, але його дешевизна багатьох приваблювала. У 1998 р. дешо змінилася галузева характеристика підприємств,
найбільша кількість пакетів акцій яких були запропоновані до продажу:
машинобудування і металообробка - 349 (реалізовано 35,5%), харчова
промисловість -331 (42,9), транспорт і зв'язок - 260 (29,2), заготівля - У 1999 р. ряди торгових майданчиків поповнили Придніпровська фондова біржа та Кримська фондова біржа. Кількість пакетів акцій, що були запропоновані до продажу на фондових біржах, порівняно з 1998 р. зменшилася, але відсоток проданих збільшився більше ніж у 3 рази. Це зумовлено деякими змінами в нормативних документах щодо грошових способів продажу. По-перше, обмежено розмір пакета акцій, який може бути запропоновано до продажу на грошовому аукціоні, до 10% від СФ. По-друге, встановлено обмеження щодо мінімальної ціни продажу акції, яке діє як на біржових торгах, так і на грошових аукціонах. Найбільше було запропоновано пакетів акцій розміром від 10 до 25% від Висновок
Наприкінці року на фондових майданчиках накреслилась стійка тенденція
до зменшення пропозиції державних пакетів акцій як у кількісному, так і у
вартісному виразі. У грудні на біржовий ринок приватизації ФДМУ було
запропоновано в цілому 276 пакетів акцій загальною номінальною вартістю На біржах не з'явилося жодного нового пакета акцій високоліквідного підприємства, спроможного підняти рівень грошових надходжень. У цьому й немає сенсу, оскільки на біржові торги вже протягом року виставляються і не мають належного попиту близько десятка держпакетів акцій інвестиційно привабливих об'єктів. Як і у попередні місяці, у грудні основний біржовий товар складали цінні папери підприємств харчової та будівельної промисловості, автотранспортні об'єкти, сільськогосподарські підприємства, а також елеватори, хлібозаводи та хлібокомбінати. Причому, якщо б на біржі не виставлялися акції об'єктів останніх трьох груп, результати торгів були б ще гіршими. Саме ці підприємства вже другий рік поспіль користуються підвищеним попитом і приносять значну частину надходжень. У цілому в грудні до нових власників перейшли 22 пакети акцій, або 8% від пропозиції, і було отримано 4,9 млн. грн., що є найбільшим показником за останні місяці. Зокрема, у листопаді на біржовий ринок приватизації було запропоновано 310 пакетів загальною номінальною вартістю 300,3 млн. грн., з яких було продано 21 пакет, або 6,7%, й отримано 3,08 млн. грн. З перевищенням номінальної вартості акцій у грудні реалізовано три
пакети, а в листопаді - два. Незважаючи на це, груднева загальна вартість
проданих акцій знову, як і у листопаді, виявилась нижче їх номінальної
вартості. Це співвідношення склало 1,4 раза. З перевищенням номінальної вартості на УФБ у грудні не було продано жодного пакета, що також не є характерним для цього майданчика. Слід також зазначити, що на цій біржі не змогли знайти нового власника акції таких підприємств, як ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», «Харківський завод агрегатних верстатів», «Керченський металургійний комбінат» тощо. Лідером грудневих торгів стала Київська міжнародна фондова біржа. Вартість проданих акцій на КМФБ у грудні склала 3,4 млн. грн., що дорівнює 69% загальних біржових надходжень. При цьому з перевищенням номінальної вартості було продане два пакети акцій. Слід особливо відзначити реалізацію 26% статутного фонду ВАТ «Комсомольський хлібозавод» за 1,9 млн. грн. з перевищенням номінальної вартості у 34 рази. Результати торгівлі на інших майданчиках виявилися набагато гіршими. Пропозиція Придніпровської фондової біржі у грудні становила шість
пакетів акцій загальною номінальною вартістю 4,1 млн. грн. У ході торгів до
нового власника перейшов один пакет, або 16% від пропозиції, що стало
найкращим показником торгівлі серед усіх майданчиків. Йдеться про 4,16% СФ Кримська фондова біржа у грудні отримала на реалізацію 69 пакетів загальною номінальною вартістю 28,2 млн. грн. Упродовж місяця нових власників знайшли шість пакетів без перевищення номіналу, або 8,7% запропонованих. Сума грошових надходжень КФБ дорівнювала 0,5 млн. грн. Інші майданчики у графі проданих пакетів у грудні мали нульові показники. При Цьому на торги Першої фондової торговельної системи ФДМУ запропонував 14 держпакетів загальною номінальною вартістю 62,2 млн. грн., серед яких акції ВАТ «Львів-обленерго», «Макіївський металургійний комбінат», «Баглійкокс» та ін., Пропозиція Донецької фондової біржі складалась з 13 пакетів загальною номінальною вартістю 34,2 млн. грн. Проте потенційних покупців не зацікавили акції таких ВАТ, як «Донецький металургійний завод», «Енергомашспецсталь», «Краматорський завод важкого верстатобудування» тощо. Нова Українська міжнародна фондова біржа у грудні торгувала трьома держпакетами загальною номінальною вартістю 3,1 млн. грн., однак її дебют виявився невдалим. Література 1. Ринок цінних паперів. Мендрул О.Г. 2. Вондовий ринок. Мозговой О.Н. 3. Инвестиционная газета. Фодові біржі. 2001 №48. с.7-9. 4. Цінні папери України. 1999 №37. с.14. 5. Цінні папери України. 2002 №2. с.8. 6. Цінні папери України. 2001 №1. с.10. 7. Цінні папери України. 2002 №3. с.10. 8. Україна-бізнес. 2001. №2. с.4. |
|
