Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниц

У більшості установ і компаній регламентацією діяльності організації зай-маються кадрові підрозділи. Часто більшість організаційних документів (поло-жень про підрозділи, посадових інструкцій) і регламентів створюється фахівцями в області персоналу. Це по суті є невірним, з врахуванням того, що регламентація й регламентаційні документи є інструментом лінійного топ-менеджера. При ство-ренні й актуалізації регламентів повинні бути призначені відповідальні менедже-ри, в мотивацію яких повинні бути закладені коефіцієнти актуальності регламент-ної документації.

Важливим етапом створення регламентів є використання засобів опису бізнес-процесів для формування регламентів

У компаніях присутня велика кількість регламентної документації. Важливо не тільки її створити, також необхідно забезпечувати її актуалізацію й контроль виконання. У цьому випадку існує безліч інструментів для полегшення завдання створення й контролю правильності виконання регламентів. Один з інструментів - Case-засіб ARIS [43] - дозволяє на підставі сформованих моделей бізнес-процесів в автоматичному режимі сформувати наступні регламенти: регламент бізнес-про-цесу, положення про підрозділи, посадові інструкції. Ще одним з інструментів фіксації бізнес-процесів у компанії є інформаційні системи. Існує окремий клас систем для керування бізнес-процесами - Business Process Management System - BPM [50], які дозволяють створити електронний регламент у компанії. Приклада-ми таких систем є системи “електронного документообігу» й workflow системи [51].

Рис.1.3. Процедура створення регламентної документації в ARIS [38]

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.

Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти. Але для створених регламентів необхідно витримувати наступні принципи [38]:

- регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з пог-ляду доцільності. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні витрати праці й зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде;

- оскільки регламент є допоміжним інструментом керування, призначеним для співробітників компанії, то він повинен бути простим і коротким.

Основними видами регламентних документів є наступні [38]:

1. Положення про підрозділ (регламент підрозділу).

Основним регламентом з погляду визначення й розподілу повноважень між підрозділами - є положення про підрозділ. Положення про підрозділ містить набір функцій, закріплених за підрозділом і опис взаємодії з іншими підрозділами. Фак-тично положення про підрозділ - це регламент, що встановлює напрямки діяльнос-ті даного підрозділу, його функції, організаційну структуру (підрозділи або поса-дові особи, що входять у його склад), структуру керування (хто є керівником, хто його призначає, хто його заміщає), взаємодію з іншими підрозділами або посадо-вими особами.

Основною проблемою при створенні повноважень про підрозділи є їхня пов-нота й узгодження між собою положень для різних підрозділів. На жаль, у біль-шості державних установ України процес створення положень про підрозділи йде зверху-вниз й не ґрунтується на глибокому аналізі бізнес-процесів.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Іноді можна почати розподіл функцій між підрозділами, сформувавши за-гальну концепцію керування в компанії, де зафіксувати основні процеси й визна-чити принципи побудови організаційної структури, а у вже на основі даної кон-цепції почати створення положень про підрозділи через подальшу деталізацію й регламентацію бізнес-процесів.

Фактично концепція управління в установі та бізнес-компанії - це регламент верхнього рівня, що встановлює принципи розподілу відповідальності між суб'єк-тами, організаційну структуру, побудовану на підставі даних принципів, зони відповідальності й повноваження суб'єктів

2. Регламенти бізнес-процесу (адміністративний регламент, регламент діло-вого процесу, регламент адміністративно-управлінського процесу)

Один зі способів закріплення процесів у компанії є регламентація. Регламент бізнес-процесу фіксує зони повноважень і відповідальності в процесі й визначає способи взаємодії підрозділів. Однією з помилок регламентації процесів є зайва деталізація, що утруднює зміни й робить регламенти процесу важкими для сприй-няття.

Фактично регламент процесу являє собою регламент маршрутизації потоку робіт між виконавцями. Також можна зустріти наступне визначення регламенту бізнес-процесу (виконання робіт) - це інструкція, що встановлює послідовність реалізації одного бізнесу-процесу. У регламенті бізнес-процесу встановлюються границі даний бізнес-процесу: ініціююча подія, результат виконання процесу, тимчасові обмеження, відповідального за процес, відповідального за контроль виконання вимог регламенту процесу, а також вимоги до виконання складових частин бізнес-процесу - бізнесів-процедур (виконавець, вхід (ініціююча подія й використовувані дані), дії, виконувані виконавцем, вихід (результат і напрямки використання), тимчасове обмеження виконання процедури й можливих виклю-чення (варіанти виконання дій).

Іноді для спрощення регламентів процесів досить зафіксувати регламентом взаємодію підрозділів між собою, визначивши строки й результати на вході й ви-ході підрозділів. Тут регламент процесу дуже тісно стикається з положенням про підрозділ. І якщо в положенні про підрозділ у першу чергу приділяється увага складу функцій підрозділу, то в регламенті бізнес-процесу основна увага приділя-ється логіці маршрутизації робіт в установі чи компанії.

Якщо докладно регламентувати процес, то він буде складатися з безлічі рег-ламентів окремих процедур, які будуть об'єднані загальною логікою. Регламенти процедур фіксують діяльність співробітників - учасників процедури і як правило використовуються при необхідності строгої регламентації особливо критичних дій процесу або у випадку його великої частоти виконання.

Регламентна документація по процесу повинна підкорятися основним прин-ципам регламентації, тому можна рекомендувати в загальному випадку регламен-тувати взаємодію між підрозділами й тільки у випадку особливо відповідальних процедур створювати регламенти процедур.

3. Посадові інструкції (посадовий регламент)

Закріплення посадових обов'язків співробітників провадиться у формі поса-дових інструкцій (зараз у держслужбі прийнята назва - посадовий регламент). По-садова інструкція в обов'язковому порядку повинна бути присутньою у держуста-нові та бізнес-компанії. Фактично посадова інструкція (регламент) - це організа-ційний документ (регламент), що встановлює напрямки діяльності посадової осо-би, його функції (посадові обов'язки), кваліфікаційні вимоги до співробітника, що займає дану посадову позицію, вказівку, чим повинен керуватися даний співробіт-ник при виконанні своїх посадових обов'язків, порядок призначення й звільнення з посади, вищестоящі й підлеглі співробітники, права й відповідальність співробіт-ника.

4. Інші види регламентних документів

Один з використовуваних типів регламентуючих документів - це розпорядчіі документи (накази, розпорядження, службові записки, рішення, протоколи й т.п.). Ці регламентуючі документи використовуються або для розподілу окремих не-процесних робіт, або для змін в існуючій регламентній документації. Такими регламентними документами можна регламентувати окремі дії, але для системної регламентації вони не підходять, за винятком затвердження, скасування або зміни існуючої регламентної документації.

Види розпорядчих регламентуючих документів:

- Наказ по основній діяльності - фіксує управлінський вплив Першої особи установи чи компанії, звернене до її співробітників;

- Розпорядження - фіксує управлінський вплив заступника Першої особи, звернене до працівників установи, або керівника структурного підрозділу, зверне-не до працівників підрозділу;

- Доручення є управлінським вплиаом керівника, яке було надане усно або письмово (у вигляді резолюції на документі) й поставлене на контроль виконання.

Регламентуючими документами, за допомогою яких керівництво управляє ресурсами, установлює правила (границі, обсяги, строки) витрат або надходження ресурсів Компанії - є всі плани й звіти про їхнє виконання.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.[1];

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.[11];

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р. [15].

Структура та організація діяльності митних органів України урегульовані однойменною главою МК України. Так, у ст. 11 МК України [1] вказано, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Ці органи при реалізації митної політики держави здійснюють спеціальні основні завдання [8]:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньо-економічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушенням вимог цього кодексу (митного законодавства);

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності сертифікатів походження товарів з України).

Митні органи України є невід'ємним елементом системи центральних державних органів виконавчої влади і здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів. Специфіка митних органи України в системі державних органів України визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються такими основними рисами:

- належать до юридичних осіб публічного права (ст. 146 ЦК України; ч.7 ст.13 МК). Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

- утворюються і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст.11 МК);

- виключно й безпосередньо здійснюють митну справу (ст.11 МК);

- митні органи наділені визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, KM України, не вправі приймати рішення, що перетинаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції чи іншим чином втручатися в діяльність митних органів;

- діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою і в межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, які діють на всій території України і мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.14 МК);

- митні органи утворюють єдину систему (ч.І ст.12 МК);

- митні органи утворюються, реорганізуються і ліквідовуються у встановленому законом порядку

- фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату (ч.2 ст.13 МК);

- діяльність митних органів здійснюється виключно на основі чинного законодавства України.

Чинним законодавством митні органи віднесені до воєнізованих органів. Це означає, що співробітники цих органів мають право носити зброю та інші засоби індивідуального захисту. У передбачених законом випадках вони можуть застосувати ці спеціальні засоби (вогнепальна зброя, наручники, упаковки з газом дратівливої дії, засобами примусової зупинки транспортних засобів, тощо).

В багатьох країнах світу, у тому числі і Російській Федерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесені законодавством до правоохоронних. Оскільки митні органи України теж здійснюють правоохоронні функції щодо захисту її економічного суверенітету і економічної безпеки, забезпечують захист прав і законних інтересів громадян та господарюючих суб'єктів, а також державних органів при дотриманні ними зобов'язань у сфері митної справи, питання про те, віднести митні органи України до правоохоронних чи ні, не таке вже й просто. З цього приводу при прийнятті МК розгорілась дискусія, у якій перемогу здобули супротивники концепції митних органів як правоохоронних.

У той же час митні органи виконують функції дізнання у справах про порушення митних правил, мають право застосовувати примус і накладати стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовують низку характерних для правоохоронних органів процедур (особистий догляд, передогляд). Діяльність митних органів детально урегульована МК України та іншими нормативними актами і забезпечується спеціально підготовленими державними службовцями.

Митна система України є загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій [8].

Ефективне здійснення функцій митних органів та покладених на них завдань багато в чому залежить від взаємодії між Державною митною службою та Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Державною податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством транспорту України, Міністерством екології та природних ресурсів, іншими державними органами, що уповноважені на здійснення відповідних контрольних функцій.

Загальні засади взаємодії митних органів з державними й недержавними органами та фізичними особами урегульовані чинним законодавством. Глава 3 МК України [3] встановлює, що митні органи і організації, їх посадові особи при виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законом. Таке співробітництво має загальний і спеціальний характер. Воно проявляється у проведенні спільних заходів, інші прояви взаємодії між зазначеними державними органами при перетинанні Державного кордону України повинні регулюватися спільно прийнятими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 29 МК [1] товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України. У фінансовій сфері митні органи взаємодіють із Міністерством фінансів України та Національним банком України. Варто зауважити, що це співробітництво регулюється МК України.

Згідно зі ст. 26 МК [1] митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх службові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами, в порядку, встановленому законом. У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином, інші особи на підставі нотаріально посвідчених довіреностей (доручень).

У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це правоохоронні органи або органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону, залежно від їх компетенції.

Органи виконавчої влади з питань охорони державного кордону та правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені порушення вимог цього Кодексу або контрабанду.

Статтею 27 МК встановлено [1], що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених чинним законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.28 МК [1] митні органи взаємодіють з органами виконавчої влади в межах повноважень, встановлених цим МК та законами України. У справі забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи підконтрольний Міністерству фінансів України. Митні органи інформують Національний банк України та фінансові органи України про перерахування ними коштів до Державного бюджету України,

Отже, розмежування повноважень і функціональних обов'язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів встановлюється Конституцією, цим Кодексом та іншими законами України.

На регіональному рівні повинно бути налагоджене також тісне співробітництво із регіональними ланками відповідних органів державної влади. Такі співробітництво повинно здійснюватися із органами місцевого самоврядування в межах встановлених законом повноважень (ст.29 МК України) та населенням. Це проявляється у інформаційній діяльності митних органів із доведення до зацікавлених осіб митних правил, роз'яснення положень чинного законодавства і щодо його змін, наданні відповідних текстів нормативних актів.

Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Законодавець встановлює, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. Цей напрямок діяльності митних органів України ретельно регламентується як національними нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.2002 р. №3767, Положенням про порядок проведення робочих зустрічей керівника регіональної митниці, керівника митниці та їхніх заступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. №1956, Положенням про порядок укладання, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 р. №422, так і міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, наприклад, Угодою про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах країн СНД, ратифікованою Законом України від 15.12.1999 р. №1301, згідно з якою митні служби в рамках своєї компетенції та з дотриманням законодавства Сторін співробітничатимуть з метою: удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між Сторонами; забезпечення правильного стягнення мита, зборів та інших платежів, а також застосування митних пільг; запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень та іншими міжнародними договорами України. Серед міжнародних організацій, з якими митні органи України здійснюють взаємодію з питань, пов'язаних з впровадженням у справах про порушення митних правил та контрабанди, необхідно виділити Інтерпол (ДМСУ "Про порядок надання запитів в Національне центральне бюро Інтерполу в Україні" від 25 квітня 1994 р. №60).

1.4 Висновки до розділу 1

Регламентація діяльності й регламентні документи - це сукупність норм, правил, стандартів і процедур, що обмежують і визначають форми діяльності в суспільствах з розвиненим поділом праці.

До регламентації відносяться не тільки юридичні норми й правила, тобто звід державних законів, підзаконних актів (указів та ін.), але й різноманітні внут-рішньогалузеві інструкції, положення, оргструктури, регламенти підприємств і організацій, промислові стандарти (ДСТУ, СНІП і т.д.).

Регламентація - це спосіб організації правового регулювання суспільних відносин за допомогою наділення їх учасників суб'єктивними юридичними правами й обов'язками.

Головним регламентуючим документом установи або компанії є положення про область діяльності - інструкція, що встановлює загальний порядок виконання робіт у виділеній області діяльності. У положенні про область діяльності встанов-люються цілі, які потрібно досягти організації в даній області діяльності, принци-пи організації робіт, границі бізнес-процесів, реалізовані в рамках області діяль-ності, суб'єкти, що приймають участь у реалізації бізнес-процесів, і принципи роз-межування відповідальності між ними.

Технологічний регламент - це інструкція, що встановлює вимоги до вико-нання бізнесу-процедури. В інструкції більш глибоко, ніж у головному регламенті розкриваються способи виконання дій (технологія виконання), які повинен вико-нати виконавець для одержання необхідного результату.

Методичні матеріали - це інструкції, у яких описуються рекомендації як щонайкраще виконати роботи в рамках області діяльності, бізнес-процесу, бізнес процедури якого-небудь бізнес-процесу. Методичні матеріали носять рекоменда-ційний характер, викладаються в оповідальній формі й можуть містити опис прик-ладів правильного виконання

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це насамперед посадові інструкції (регламенти), поло-ження про підрозділи й регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти) Для того щоб регламентувати діяльність організації, необхідно регламентувати наступні об'єкти - процеси й проекти.

Процесний підхід може змінити алгоритм створення положень про підроз-діл. У цьому випадку споконвічно регламентуються процеси, а потім із процесів функції розподіляються по підрозділах і закріплюються в положеннях про підроз-діл. У цьому випадку положення про підрозділи виходять взаємопогоджєні й відповідаючі поточній діяльності.

Основними правовими документами, які регламентують правову та організаційну діяльність МОУ є:

- новий Митний Кодекс (МК) України від 2002 р.;

- Постанова КМУ «Про державну митну службу України» від 2007 р.;

- Регламент Державної митної служби України від 2007 р..

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні

Митні органи України контролюють сплату та приймають безпосередню участь у стягування до державного бюджету України 5 основних види загально-державних непрямих податків (див.рис.2.1) [10]:

- 1501 0000 Ввізне (імпортне) мито;

- 1502 0000 Вивізне (експортне) мито;

- 1401 0300 Імпортний податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний ПДВ);

- 1401 0200 Експортне бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (відшкодування експортного ПДВ);

- 1403 0000 Акцизний збір із ввезених на територію України товарів.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1 (обробка даних Додатку А):

- абсолютний рівень ввізного мита з рівня 2,58 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 12,1 - 12,3 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;

- абсолютний рівень вивізного мита з рівня 0,18 млрд.грн. у 2003 році зріс до рівня 1,26 млрд.грн. у 2005 році та знизився до рівня 0,36 - 0,27 млрд.грн. у 2007 -2009 рр.;

- абсолютний рівень імпортного ПДВ у 2003 - 2009 роках систематично перевищував рівень експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення досягло значень 81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на -36,5 млрд.грн. (бюджетне відшкодування). У 2010 році в проекті Державного бюд-жету прогнозується різке зменшення бюджетного відшкодування ПДВ з рівня -36,5 млрд.грн. у 2009 році до рівня -20 млрд.грн. у 2010 році, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні 2009 року;

- абсолютний рівень акцизного збору з ввезених на територію України товарів з рівня 0,55 млрд.грн. у 2003 році поступово зріс до рівня 5,86 млрд.грн. у 2008 - 2009 рр.;

Рис.2.1. Динаміка абсолютних обсягів митних платежів, імпортно - експорт-ного ПДВ та імпортних акцизів, стягнутих в Державний бюджет України у 2003 - 2009 роках

На рис.2.2 - 2.5 наведена структура доходної частини Державного бюджету України у 2007 - 2009 роках з виділенням питомої ваги ввізного та вивізного мита, а також сальдо (імпортного-експортного) ПДВ з загальній сумі податкових та неподаткових надходжень.

Як показує аналіз структур, наведених на рис.2.2 - 2.5, питома вага контро-люємих митними органами джерел дохідної частини Державного бюджету України складає:

1. Ввізне мито - питома вага з рівня 4,95% у 2003 році зросла до рівня 5,82% у 2005 році та поступово знизилась до рівня 5,03 - 5,18% у 2007 -2009 роках;

2. Вивізне мито - питома вага з рівня 0,35% у 2003 році зросла до рівня 1,39% у 2004 році та поступово знизилась до рівня 0,11% у 2009 році;

3. Імпортний ПДВ - питома вага з рівня 19,3% у 2003 році поступово зросла до рівня 34,0 - 35,46% у 2008 -2009 роках, при цьому внутрішня частка „чистого імпортного ПДВ” (за мінусом експортного бюджетного відшкодування) зросла з рівня 5,83% від власної величини (у 2003 році) до рівня 55,0 - 60,4% від власної величини у 2008 - 2009 роках, тобто „чистий імпортний ПДВ” у 2009 році дав майже 19,0% доходів Державного бюджету України;

4. Акцизний збір з ввезених товарів - питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році.

Таким чином, у 2009 році економічна ефективність безпосередньої та контрольної діяльності митних органів України оцінюється часткою наповнення Державного бюджету України у 24,6%.

В додатку Б наведені таблиці сумарного обсягу імпорту та експорту окремих зведених груп товарів за кодами ТНЗЕД (тисяч доларів США) за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Як показує аналіз даних, наведених в таблиці додатку Б, у 2009 році митниці України обробили товарні потоки на суму [48]:

Імпорт - 48,957 млрд. доларів США;

Експорт - 39,649 млрд.доларів США;

Сальдо (експорт мінус імпорт) - (-9,308) млрд.доларів США.

На рис.Е.1 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп імпорту в Україну за 2009 рік (81,4% від загального обсягу імпорту по 96 товарним групам на загальну суму 48,957 млрд. доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.1 Додатку Е, основними групами імпортованих товарів в Україну у 2009 році були [72]:

Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні - 37,46%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 8,12%;

На рис.Е.2 Додатку Е наведені графіки структури питомої ваги вартості основних товарних груп експорту з України за 2009 рік (86,3% від загального обсягу експорту по 96 товарним групам на загальну суму 39,649 млрд.доларів США). Як показує аналіз графіків рис.Е.2 Додатку Е, основними групами експортованих товарів з України в Україну у 2009 році були [48]:

Чорні метали - 25,86%;

Зернові культури - 8,97%;

Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини - 7,07%;

2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці

Зовнішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

економічна система України, режим зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та режим пересування громадян через кордони;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів України товарами (пос-лугами) суб'єктів підприємницької діяльності та громадянами;

державно-правове тарифне та нетарифне регулювання митних правил перетину економічних та географічних кордонів іноземних держав това-рами (послугами) суб'єктів підприємницької діяльності та громадянами;

політичні впливи, внаслідок яких встановлюються режими «митних союзів», «зон вільної торгівлі», «зон прикордонної торгівлі», «візові та безвізові» режими пересування громадян;

міжнародні стандарти регламентації митних процедур.

Внутрішніми факторами впливу на діяльність Київської обласної митниці є:

фактична географічна розташованість митниці (внутрішня чи прикордонна-пропускна) та її спеціалізація;

матеріально-технічне обладнання митниці відповідно до її спеціалізації;

система автоматизації інформаційної діяльності митниці;

персонал митниці, його кваліфікація та ступінь загрузки;

Київська обласна митниця створена у 2008 році згідно наказу N 991 Держ-митслужби України «Про створення митного органу і визначення зон діяльності Київської регіональної та Київської обласної митниць» [33].

Згідно п.6 наказу [33] визначено зоною діяльності Київської обласної митниці - Київську область, за винятком аеропорту "Бориспіль", зони відчуження ЧАЕС і смт. Вільча, з виключенням з компетенції цієї митниці питань, що належать до компетенції Київської центральної спеціалізованої митниці, Київської та Енергетичної регіональних митниць, територій митних ліцензійних складів, складів тимчасового зберігання й вантажних митних комплексів (у тому числі територій, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в Київській області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в цих митницях.

Таблиця 2.1 - Структура та кодування підрозділів Київської обласної митниці згідно «Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій України» [30]

Забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій у 2008 -2009 рр. сприяла робота з вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон України, при одночасному здійсненні ефективного контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинного законодавства України [48].

У вересні 2008 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуто питання щодо винесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту "Про внесення змін до Митного кодексу України", проект якого розроблено Держмитслужбою. Метою проекту є приведення Митного кодексу України у відповідність до Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

З 1 січня 2008 року введено форми бланків вантажної митної декларації, аналогічні формам єдиного адміністративного документа, що відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами (Інтерлакен, 1987) застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження такого документа в Україні передбачено Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною.

З 1 березня 2008 року набрав чинності Порядок митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетiв) А.Т.А., на підставі якого митними органами розпочато здійснення митного оформлення товарів з використанням карнетів. Карнети А.Т.А. є міжнародним документом, який використовується замість національних митних декларацій та як належна гарантія сплати ввізних податків і зборів у випадку виявлення порушень умов тимчасового ввезення або транзиту товарів.

15 квітня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Єдиний митний тариф”, проект якого був розроблений Держмитслужбою.

Із впровадженням зазначеного Закону України [48]:

створено рівні умови оподаткування цукрової продукції українського походження та походженням з інших країн й врегульовано питання оподаткування товарів українського походження за пільговими ставками ввізного мита;

запроваджено оподаткування цукру та цукровмісних товарів українського походження, що ввозяться на митну територію України;

приведено у відповідність до світової практики та до ст. 218 Митного кодексу України питання оподаткування товарів, що вироблені на територіях, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони;

створено рівні умови оподаткування для товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника та реалізуються на митній території України без вивезення за кордон, і товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника і ввозяться на митну територію України.

Розроблено та направлено на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року [48].

У березні 2008 року Урядом прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, спрямовану на вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за операціями з експорту продукції. Діючий до цього механізм не передбачав можливості надання експортеру підтвердження про фактичне вивезення товарів у разі, якщо кількість товарів, задекларованих митному органу, не відповідала кількості товарів, фактично вивезених за межі митної території України.

Спільним наказом Адніміністрації Держприкордонслужби та Держмитслужби затверджено Технологію прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, яка визначає особливості здійснення органами охорони державного кордону та митними органами процедур процедур контролю та їх складових елементів.

Технологія спрямована на удосконалення взаємодії прикордонних та митних органів, скорочення часу прикордонного та митного контролю осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів, подальше спрощення й удосконалення контрольних процедур, підвищеня їх ефективності та адаптацію до вимог законодавства Євросоюзу.

У квітні Держмитслужбою затверджено Перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України. Це дало можливість врегулювати питання щодо зобов'язань перевізника з доставки ввезених товарів без зміни їх стану чи кількості або якісних характеристик до митниці призначення у встановлені митними органами строки та пред'явлення таких товарів до митного оформлення у зазначеному місці та у визначений термін. Крім того, розширено перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування.

У вересні підписано Меморандум про взаєморозуміння між Держмитслужбою, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників та Міжнародним союзом автомобільного транспорту, що дасть можливість налагодити ефективну співпрацю у зборі, передачі, обробці та обміні даними про припинення операцій з використанням книжок МДП в митницях призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено оновлений Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні. Практична реалізація вимог порядку надає можливість вдосконалити процедури митного контролю й митного оформлення, зменшити ризик надходження у вільний обіг на території України товарів, небезпечних для життя і здоров'я громадян, а також навколишнього середовища.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, затверджено Порядок врахування та використання в митних органах дозвільних документів Державної служби експортного контролю України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання, що переміщуються через митний кордон України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.08 внесено зміни до Положення про Комісію з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, відповідно до яких посилено роль та відповідальність Держмитслужби при прийнятті комісією рішень щодо визначення товарів гуманітарною допомогою.

Урядовим комітетом з питань економічної політики схвалено, підготовлений Держмитслужбою законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо оподаткування операцій з повернення в Україну товарів, що вивозилися з метою ремонту. Законопроектом передбачено реалізувати в національному законодавстві механізм оподаткування відремонтованих товарів, передбачений главою 10 Рекомендацій до Спеціального Додатку F Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.

Підготовлено проект Закону України про внесення змін до ст. 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України". Проект схвалено профільним урядовим комітетом і запропоновано розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України.

Запропонованими змінами передбачено встановити обмеження щодо розукомплектування на запасні частини транспортних засобів, тимчасово ввезених під зобов'язання про зворотне вивезення.

Підготовлено та погоджено з рядом зацікавлених міністерств та відомств проект Закону України щодо внесення змін до Митного кодексу України у частині врегулювання питання анулювання вантажних митних декларацій, що дасть змогу визначити порядок здійснення таких процедур та дозволить забезпечити належний контроль за діями посадових осіб митних органів.

Затверджено та здійснюється реалізація Плану заходів Держмитслужби, направлених на впровадження електронного декларування товарів.

З 1 вересня запроваджено перший етап застосування Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів в електронному вигляді.

Вищезазначений порядок поширюється на 16 підприємств, включених до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

З метою посилення контролю за обсягами природного газу, що переміщуються через митний кордон України, за активної участі Держмитслужби прийнято та впроваджено в практичну діяльність розпорядження Уряду про щоденний моніторинг обсягів переміщення природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом в режимі реального часу.

Затверджено Інструкцію про здійснення митного контролю природного газу, переміщуваного через митний кордон України трубопровідним транспортом.

Спільним наказом Держмитслужби та Мінтрансзв'язку затверджено Тимчасовий порядок проведення контролю вагових параметрів транспортних засобів при переміщенні через міжнародні та міждержавні автомобільні пункти пропуску через державний кордон.

Практична реалізація вимог наказу надає можливість посилити контроль вагових параметрів транспортних засобів при їх переміщенні через міжнародні та міждержавні пункти пропуску для автомобільного сполучення та вдосконалити механізм нарахування й стягнення єдиного збору.

З 1 липня набрали чинності нові Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, якими передбачено перенесення місця здійснення митного контролю та митного оформлення легкових автотранспортних засобів громадян з пунктів пропуску у внутрішні митниці (розташованих в обласних центрах), а також проведення спільного з представниками ДАІ огляду транспортних засобів.

З метою удосконалення порядку декларування предметів громадян затверджено Порядок заповнення та використання письмової митної декларації.

Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводиться організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків, митним оформленням на підставі рішень судів.

Завдяки законодавчій забороні надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань з січня 2008 року припинено вексельні розрахунки за ПДВ.

Крім того, із прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.08 № 88-р припинено надання податкових пільг за рішенням судів.

Наповненню Держбюджету України значною мірою сприяла активна взаємодія митної служби із суб`єктами господарювання. Зокрема, підписано спільні документи про співпрацю з Асоціацією підприємств побутової техніки та електроніки; Українською асоціацією виробників, торговців та власників водного транспорту; імпортерами яхт та інших плавучих засобів.

Урядом затверджено розроблену Держмитслужбою постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Постановою Уряду, проект якої розроблено Держмитслужбою, вдосконалено порядок митного оформлення та декларування товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

Наказом Держмитслужби затверджено Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України.

Затверджено єдині форми і правила заповнення рішення про визначення митної вартості товарів.

Забезпечено впровадження єдиних підходів до формування бази оподаткування

Налагоджено ефективну співпрацю з митними органами зарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 % кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів - це кримінальні справи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органами іноземних держав.

Налагоджено постійний обмін інформацією з Всесвітньою митною організацією (правоохоронна комп'ютерна мережа CEN); інформаційною системою Balkan-Info, яка включає відомості про переміщення наркотичних засобів "Шовковим шляхом"; Інтерполом, правоохоронними органами зарубіжних країн.

У 2009 році Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроект, розроблений за участі Держмитслужби, яким передбачено покладання на посадових осіб митних органів функцій щодо здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України попереднього документального контролю окремих товарів, підконтрольних органам санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного та екологічного контролю, а також контролю за переміщенням культурних цінностей.

Прийняття закону дасть можливість скоротити час здійснення процедур перетину державного кордону транспортними засобами з товарами шляхом перенесення процедур здійснення та завершення державних видів контролю широкого спектру товарів у внутрішні митниці.

Кабінетом Міністрів України прийнято розроблену Держмитслужбою постанову Уряду, відповідно до якої Держмитслужба одноосібно без погодження з ДПА та Мінекономіки може визначати за власними критеріями оцінки ті сумлінні підприємства-резиденти, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення під час здійснення такими підприємствами зовнішньоекономічних операцій. Усунення додаткових погоджень спрощує та прискорює процедуру отримання сумлінними підприємствами можливості у спрощеному порядку здійснювати оформлення товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічними контрактами.

Критерії оцінки українських підприємств, щодо товарів яких може запроваджуватись спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення, розроблені Держмитслужбою та наразі проходять погодження у Мінфіні і Держкомпідприємництві.

Спільним наказом Держмитслужби, Держприкордонслужби, МОЗ, Мінагрополітики, Мінкультури, Мінприроди та Мінтрансзв'язку затверджено Перелік товарів, які підлягають обов`язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон.

Також спільним наказом з іншими контролюючими органами затверджено Перелік пунктів пропуску через державний кордон, у яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей.

Затверджено Порядок використання в митних органах дозволів та висновків Державної служби експортного контролю України, що дасть можливість вдосконалити порядок їх використання при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання при переміщенні через митний кордон України.

З метою удосконалення механізму складання Вимоги про сплату податків згідно з книжкою (карнетом) А.Т.А. та встановлення чіткої регламентації дій посадових осіб митних органів, пов'язаних із направленням вище зазначеної вимоги до Торгово-промислової палати, внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо особливостей застосування митних режимів до товарів, які переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А.

З березня 2009 року набув чинності наказ Держмитслужби, яким внесено зміни до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації з урахуванням практики застосування її вимог при здійсненні митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів.

З метою вирішення питань, що виникають в Одеському та Іллічівському морських торгівельних портах при здійсненні контейнерних перевезень, в Держмитслужбі проведено нараду з представниками державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт". За результатами наради Південною митницею внесено зміни до Технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску "Одеський морський торговельний порт", які сприятимуть прискоренню митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються у контейнерах з території порту у внутрішні митниці.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Переліку пунктів пропуску на державному кордоні України, через які суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснюється ввезення на митну територію України та переміщення транзитом одягу та інших виробів, що були у використанні. 02.07.09 проект розглянуто на засіданні Урядового комітету з питань економічної політики.

На розгляд до Кабінету Міністрів України направлено підготовлений Держмитслужбою проект постанови Уряду щодо доповнення переліку шляхів і напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України, а також щодо пунктів пропуску на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів.

Направлено до Міністерства фінансів України для внесення на розгляд Уряду розроблений Держмитслужбою проект постанови Кабінету Міністрів України, спрямований на вирішення проблем, пов'язаних зі здійсненням операцій з монтажу та складання на митній території України авіаційних двигунів, агрегатів та частин повітряних суден.

Велася робота з розроблення та погодження з заінтересованими центральними органами виконавчої влади ряду проектів урядових рішень, зокрема:

проекту постанови Кабінету Міністрів України, спрямованої на встановлення чіткого порядку подання періодичної митної декларації (ПМД), а також на удосконалення процедур митного контролю та митного оформлення при декларуванні товарів, які регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах за ПМД;

проекту постанови Уряду, яким передбачено внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію, спрямованих на спрощення опису товару у вантажній митній декларації завдяки долученню до ВМД рахунку-фактури, рахунку-проформи або іншого документа, який визначає вартість товару, що подається при митному оформленні, замість зазначення відповідних відомостей у графі 31 ВМД. Ці зміни дадуть можливість удосконалити засади застосування ВМД, поданої митному органу у електронному вигляді;

проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України", розробленого з метою приведення окремих положень нормативних документів України у відповідність до положень Конвенції про тимчасове ввезення та Додатку В1 до неї. Передбачається надати можливість нерезидентам, які тимчасово ввозять товари на митну територію України для участі, зокрема, у виставці, презентації, здійснювати їх митне оформлення, при бажанні, у митному органі, в зоні діяльності якого розташовано місце проведення заходу;

проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон”. Проект розроблено з метою надання повноважень на установлення Держмитслужбою та Мінтрансзв'язку порядку взаємодії посадових осіб митних органів з працівниками залізниць під час здійснення митних процедур щодо порожніх вантажних вагонів, пасажирських вагонів, локомотивів та інших залізничних транспортних засобів, що використовуються в міжнародному сполученні, а також товарів (вантажів), переміщуваних у контейнерах залізничним транспортом з морських торговельних портів України на вантажні митні комплекси.

З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов'язаних зі справлянням податків та зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшення надходжень митних платежів до бюджету.

Створено чітку систему моніторингу всіх видів розрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державним бюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннями судів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).

Здійснюється постійний аналіз факторів, які впливають на стан надходження податків та зборів до Держбюджету, у тому числі вплив змін чинного законодавства, вживаються невідкладні заходи по усуненню негативних явищ та обставин, що їм сприяють. Зокрема:

розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф", спрямований на усунення існуючих суперечностей між положеннями Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" й "Про зовнішньоекономічну діяльність";

затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень статті 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування".

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці

За 2008 рік Київською обласною митницею забезпечено перерахування до Державного бюджету 3 411,6 млн.грн., що становить 101,8% від завдання на 2008 рік. Таким чином митниця посіла сьоме місце серед усіх митних органів по пере-рахуванню податків і зборів (питома вага становить 3,6% у загальній сумі перера-хованих Держмитслужбою митних платежів) [48].

Найвагоміший внесок по мобілізації коштів до Державного бюджету забез-печили співробітники відділів митного оформлення № 1 (Святошин) - 1 177,7 млн. грн., № 3 (Бровари) - 574,4 млн.грн. та № 5 (Обухів) - 557,5 млн.грн.

Найактивнішими та бюджетоформуючими підприємствами в зоні діяльності митниці на зовнішньоекономічному ринку у 2008 році були ІП „Кока-Кола Бевері-джиз Україна Лімітед” (холодильне обладнання та обладнання для газування на-поїв), ТОВ „Марс Україна” (кондитерські вироби та корми для тварин), ЗАТ ком-панія „РАЙЗ” (насіння для сівби, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка), ЗАТ „РОСАВА” (каучук синтетичний та натуральний, обладнання для обробки гуми, матеріали кордні для шин).

Основні фактори, що вплинули на надходження платежів до Держбюджету, це збільшення загального оподаткованого імпортного вантажообігу в вартісному відношенні на 30,5% в порівнянні з 2007 роком (розрахунок різниці проводився без врахування коливань курсів валют, встановлених Національним Банком Укра-їни протягом 2008 року); збільшення обсягів імпорту, що підлягали оподаткуван-ню ввізним митом на 19,7 % та збільшення обсягів імпорту, що підлягали опо-даткуванню ПДВ грошами на 62,8% (відміна імпортних податкових векселів по ПДВ у 2008 році).

Одними з основних факторів, що вплинули на стан виконання планових завдань є збільшення імпортного вантажообігу, припинення прийому Держмит-службою з лютого 2008 року податкових векселів на сплату ПДВ під час здійс-нення митного оформлення товарів, покращення роботи в напрямку винесення рішень про країну походження (додаткові надходження за рахунок таких рішень склали 1 млрд. 033 тис. грн.). Тут варто додати, що питома вага товарів, країна походження яких невідома, в загальному оподаткованому імпортному вантажо-обігу у вартісному відношенні за 9 місяців по митниці становить 7,3%.

Свій вплив на виконання завдань зробило і збільшення кількості кваліфіка-ційних рішень зі зміною коду товарів, що вплинули на збільшення митних пла-тежів (за 198 кваліфікаційними рішеннями збільшено надходження митних пла-тежів на 1 млн. 713 тис.грн.). Також однією зі складових стану виконання плано-вих завдань є збільшеня випадків коригування митної вартості товарів. В цьому контексті митницею прийнято 3232 рішень, за якими митна вартість товарів збіль-шена на 125 млн. 28 тис.грн.

Варто зазначити, що в зоні діяльності Київської обласної митниці в значних обсягах здійснюється митне оформлення товарів з низьким рівнем оподаткування (“0” ставка ввізного мита). Протягом 9 місяців 2008 року таких вантажів ввезено на загальну митну вартість 4 млрд. 955 млн. 774 тис. грн., що становить 48,3 % від загального імпортного вантажообігу у вартісному відношенні.

Протягом 2009 року Київською обласною митницею перераховано митних платежів до Держбюджету України на загальну суму 2 681 017,7 тис. грн., таким чином митниця посіла п'яте місце серед вітчизняних митних органів за об'ємами перерахованих митних податків і зборів [48].

Одними з основних напрямків контрольно-перевірочної діяльності митниці в 2009 році були класифікація товарів згідно УКТЗЕД та повнота визначення мит-ної вартості. Загалом в результаті проведення документальних виїзних (планових та позапланових) та камеральних перевірок платників податків було здійснено 19 перевірок господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких 17 (або 89,5%) були результативними, тобто забезпечили додаткові надход-ження до Держбюджету. Такий високий коефіцієнт якості контрольних заходів було досягнуто завдяки ґрунтовній аналітичній роботі, що передувала проведенню перевірок. В 2009 році митниця встановила порушення сплати податків у розмірі 6592,9 тис. грн., з урахуванням штрафних санкцій, з яких до Державного бюджету України надійшло 5354,5 тис. грн. (або 81,2% від нарахованих сум).

В 2009 році в зоні діяльності Київської обласної митниці в селищах Госто-мель, Мартусівка та Стоянка відкрито три сучасних митних термінали європейсь-кого зразка, інфраструктура та місце розташування яких забезпечує належні умови праці при виконанні своїх професійних обов'язків як для митників, так і підпри-ємців.

Для організації сприяння підприємствам, які мають «чисту» митну історію, Держмитслужба затвердила критерії оцінки підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосуван-ня процедур митного контролю та митного оформлення, а також порядок визна-чення таких підприємств-резидентів. Таким чином, станом на 31.12.09 до Київсь-кої обласної митниці було подано 19 заяв від підприємств про можливість вста-новлення до них рівня довіри митного органу, внаслідок чого 9 підприємств-рези-дентів віднесено до «білого» списку, два до «зеленого», і рішення по трьох суб'єк-тах зовнішньоекономічної діяльності знаходяться на розгляді в Державній митній службі України. За час дії механізму «ступеня довіри» до підприємств-резидентів, під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності, жодних проблемних питань у Київської обласної митниці не виникало.

Також Київською обласною митницею з початку 2009 року заведено 118 справ про порушення митних правил на суму 97 479 094 грн. та 2 кримінальні справи на суму 2 782 649 грн.

В табл. 2.2 - 2.4 наведені статистичні дані звітів про кількість учасників ЗЕД на Київській обласній митниці за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.12.2008, 01.01.2009 по 31.12.2009.

Таблиця 2.2 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2007 по 31.12.2007

Таблиця 2.3 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2008 по 31.12.2008

Таблиця 2.4 - Звіт про кількість учасників ЗЕД за період з 01.01.2009 по 31.12.2009

Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.2 -2.4:

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД зросла з рівня 1588 СПД у 2007 році до рівня 2481 СПД у 2009 році;

кількість зареєстрованих учасників ЗЕД, які здійснювали митні операції зросла з рівня 1191 СПД у 2007 році до рівня 1240 СПД у 2008 році та знизилась до рівня 1052 СПД у 2009 році за рахунок падіння обсягів зовнішньоторгівельної активності українських підприємств на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. та падіння світового попиту на товарних ринках.

Протягом 2008 року в середньому в МОУ щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів [48].

Протягом 2008 року забезпечено безперебійне оформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн, імпорту - зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту - знизився на 20% і склав 176,7 млн. тонн.

Страницы: 1, 2