Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів

У разі подрібнення партії, що зумовлено технологією подальшого транспортування, транзитна ВМД складається на кожну партію товару, що вивозиться.

6. Розміщення експортних вантажів на МЛС ТЕО

а) Для формування відправлень консолідованих вантажів за загальними CMR за межі митної території України дозволяється попереднє розміщення на МЛС ТЕО партій товарів у режимі митного складу. Такі товари можуть зберігатися на МЛС ТЕО протягом трьох місяців.

б) Підставою для розміщення товарів, зазначених у пункті 7.1 цього Порядку, на МЛС ТЕО в режимі митного складу є:

- ВМД типу ЕК 74;

- договір про зберігання товарів між власником МЛС ТЕО та українським суб'єктом - стороною зовнішньоекономічного контракту або особою, ним уповноваженою (далі - суб'єкт);

- копія зовнішньоекономічного контракту, завірена в установленому порядку;

- інші документи, потрібні для здійснення оформлення товарів у режимі експорту.

в) Якщо митниця обліку ТЕО не є одночасно митницею відправлення, у якій суб'єкт перебуває на обліку за місцем його державної реєстрації, то для розміщення на МЛС ТЕО товарів, зазначених у пункті 7.1 цього Порядку, митниці обліку ТЕО додатково подається лист-узгодження митниці відправлення, який видається на підставі договору між суб'єктом та власником МЛС транспортної (транспортно-експедиційної) організації, унесеної до Переліку.

г) При розміщенні на МЛС ТЕО товарів ВМД складається та оформлюється на кожну партію товарів зі сплатою відповідного митного збору.

д) Випуск з МЛС ТЕО консолідованого експортного вантажу, який складається з партій товарів, попередньо розміщених на МЛС ТЕО на умовах, визначених пунктом 7.1 цього Порядку, здійснюється за умови митного оформлення митницею обліку ТЕО експортних ВМД та CMR, підготовлених ТЕО.

е) Якщо за схемою роботи одержувачем консолідованого експортного вантажу за межами митної території України є іноземний експедитор, який буде продовжувати подальші операції з доставки товарів одержувачам-нерезидентам, то після накопичення й формування цього вантажу на МЛС ТЕО для відправлення ТЕО в доповнення до раніше оформлених CMR може оформлювати загальну CMR на весь консолідований вантаж. У цій CMR як відправник зазначається ТЕО (гр. 1 загальної CMR), а як одержувач - іноземний експедитор, який прийматиме консолідований вантаж (гр. 2 загальної CMR).

ж) Доставка консолідованого вантажу з митниці обліку ТЕО в митницю призначення на кордоні України здійснюється відповідно до вимог Порядку ВТД. При цьому оформлюється один ВТД на весь консолідований вантаж, який доставляється одним автотранспортним засобом у митницю призначення на кордоні України. На цьому етапі митниця обліку ТЕО виконує функції митниці відправлення.

з) Митниця відправлення, у якій суб'єкт перебуває на обліку за місцем його державної реєстрації, тримає на контролі лист-узгодження до отримання з митниці обліку ТЕО підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

к) Якщо товари, зазначені в пункті 7.1 цього Порядку, не вивезено з МЛС ТЕО за межі митної території України в установлені терміни, то оформлена відповідно до режиму митного складу ВМД анулюється в порядку, що встановлюється чинним законодавством України.

л) Товари, тимчасово ввезені на митну територію України, для формування відправлення за межі митної території України можуть бути розміщені на МЛС ТЕО, якщо митниця обліку ТЕО є одночасно митницею, у якій ці тимчасово ввезені товари перебувають на контролі. Термін зберігання таких товарів у режимі митного складу не повинен перевищувати трьох місяців. При цьому, якщо до закінчення терміну зобов'язання про зворотне вивезення залишилось менше ніж три місяці, розміщення цих товарів на МЛС ТЕО в режимі митного складу забороняється.

Якщо відповідне митне оформлення цих товарів до закінчення терміну перебування товарів у режимі митного складу не здійснено, то товари можуть зберігатися під митним контролем на МЛС ТЕО згідно зі статтею 85 Митного кодексу України з нарахуванням митного збору за перебування товарів під митним контролем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо відповідне митне оформлення цих товарів до закінчення терміну дії зобов'язання про зворотне вивезення не проведено, то митниця обліку ТЕО здійснює провадження в справі про порушення митних правил.

Оформлення товару в режимі митного складу й розміщення його на МЛС ТЕО не є підставою для зняття цього товару з митного контролю. Підставою для зняття товару з митного контролю є ВМД, заповнена відповідно до розділу 5.4 Порядку заповнення ВМД і оформлена митницею обліку ТЕО, та підтвердження митниці призначення на кордоні України про проходження вантажу.

7. Облік товарів на МЛС ТЕО

а) При надходженні товарів на МЛС ТЕО вони мають бути задекларовані, а також зареєстровані власником МЛС ТЕО в складських документах окремо за кожним митним режимом і напрямком переміщення згідно з формами, установленими митницею відповідно до додатка 2 до Положення про МЛС. Митниця має право вносити додаткові відомості до цих форм.

б) Власник МЛС ТЕО має на початку кожного місяця подавати митному органу звіти про товари, які зберігались і зберігаються в терміналі, окремо щодо кожного митного режиму й напрямку переміщення. У звіті зазначаються:

- номер і дата ВМД, оформленої при надходженні товару на склад (щодо транзитних вантажів обов'язково наводяться відомості про всі транзитні ВМД);

найменування товару та його код за УКТЗЕД;

- номер і дата ВМД, оформленої при випуску товару зі складу, або номер документа контролю за доставкою вантажів;

- відмітка про наявність товару на МЛС ТЕО на дату звіту.

Конкретні форми звітів установлюються митницею при затвердженні Процедури організації митного режиму - митного складу й мають забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному МЛС ТЕО. Митний орган може зобов'язати власника МЛС ТЕО подати позачерговий звіт.

в) Митний орган має право проводити в будь-який час інвентаризацію товарів, які зберігаються на складі.

Заповнення ВМД здійснюється відповідно до Інструкції та Порядку заповнення ВМД [19]. В якості приклада в дипломному дослідженні проаналізована діяльність митного ліцензійного складу в м.Дніпропетровську. В березні 2006 року розпочав свою діяльність новий підрозділ Корпорації «Агро-Союз» - підприємство «Агро-Союз-Термінал». Для надання повного спектру послуг клієнтам, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, був створений митний комплекс - автопорт «Юбілейний» (рис.2.3) [61].

Рис.2.3 - Загальний вид входу до митного ліцензійного складу підприємства «Агро-Союз Термінал»

Сьогодні автопорт «Юбілейний» складається з:

сучасного адміністративного офісу;

великого накопичувача для прийому та перебування вантажних автомобілей (180 вантажних машин першої черги) розміром в 17 тис.кв. метрів, з рампою для догляду транспорту (рис.2.4);

комерційний склад розміром 1600 кв. метрів;

митний ліцензійний склад розміром 1997,2 кв. метрів;

склад тимчасового збереження відкритого типу розмірами 720 кв. метрів та 1280 кв. метрів;

кафе, душові та кімнати для відпочинку водіїв.

В адміністративних приміщеннях, обладнаних за європейськими стандартами, розташувалися 3-й та 5-й відділи митного оформлення Дніпропетровської митниці. Робота митних відділв заснована на принципі «єдиного вікна». Робочі місця інспекторівв митниці обладнані скляними перегородками, які дозволяють спостерігати за роботою інспектрів. Біля чергового інспектора встановлений монітор, на який оперативно подається інформація про процес оформлення декларацій.

На території терміналу розташовані офіси восьми брокерських контор, представництво Державної інспекції карантина рослин в Дніпропетровській області, відділ Державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області.

Вся територія охороняється ліцензованою охороною Корпорації «Агро-Союз».

Автопорт «Юбілейний» має вигідне розташування на виїзді із м. Дніпропетровська, біля крупних транспортних артерій України, таких як Москва-Симферополь, Ужгород-Донецьк.

Автопорт «Юбілейний» пропонує комплекс послуг для підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність:

послуги зовнішньоекономічного комісіонера (консігнатора) при імпорті та експорті товарів, які оформляються за кордонами своєї зони акредитації;

надання послуг кваліфікованих таможених брокерів для оформлення вантажних митних декларацій, транспортних супроводжуючих документів;

приймання імпортних та експортних вантажів в зоні митного контролю;

приймання, складування та збереження вантажів під митним контролем на складі тимчасового збереження та на митному ліцензійному складі;

митне «очищення» вантажів;

Рис.2.4. - Відкрита площадка - накопичувач прийому вантажних автомобілів в «Агро-Союз Термінал»

приймання, складування, сортировка та відгрузка рознічним споживачам вантажів, вільних від таможеного контролю;

ведення обліку залишків вантажів, які знаходяться на складах;

навантажувально-розвантажувальні роботи, зважування вантажів;

бухгалтерсько-юридичне супроводження експортно-імпортних операцій;

послуги доставки та експедирування вантажів по Україні та за кордоном.

В таблиці 2.1 наведена вартість послуг митного ліцензійного складу на підприємстві «Агро-Союз Термінал» (м.Дніпропетровськ).

Таблиця 2.1

Вартість послуг митного ліцензійного складу «Агро-Союз Термінал» [61]

Висновки розділу 2

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).

Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО -транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.

Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%.

Як показав спільний аналіз діаграм, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств - декларантів в відповідному регіоні, але в першій п'ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ

3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ

Сьогодні набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) є одним з ключовим завдань економічної політики країни. Необхідність вступу до СОТ зумовлюється декількома ключовими чинниками. По-перше, у стратегічній перспективі відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції означатиме притік нових технологій та менеджменту, внутрішніх інвестицій, кращий вибір товарів і нижчі ціни для споживачів, а також стимул для розвитку нових форм бізнесу в Україні. По-друге, хоча правила СОТ накладатимуть жорсткі зобов'язання на уряд, але вони також забезпечуватимуть захист і компенсацію від дискримінаційних і свавільних торгівельних обмежень, що можуть бути нав'язані іншими членами СОТ. По-третє, членство у СОТ означатиме приєднання до системи майже загальноприйнятих правил торгівлі, за якими діють 150 країн світу і які охоплюють більше 95% світової торгівлі та більше двох третин торгівлі України [52].

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов'язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.

Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу. Так, наприклад, для 2-х основних галузей народного господарства України позитивні та негативні наслідки оціюються наступним чином:

1. Металургійний комплекс [48]

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

- можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

- можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

- українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 150 країн-членів СОТ, що сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

2.Сільське господарство та харчова промисловість [48].

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

- Тарифні поступки: максимальну (зв'язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20 %, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10 %, а для найбільш чутливих - 15%).

Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких зв'язані тарифні ставки будуть вищими до 2010 р.

- Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2 % (понад квоти ставка буде дорівнювати 50 %).

- Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна.

- Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар'єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов'язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар'єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об'єктів, що підлягають обов'язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю.

Аналіз тенденцій зовнішньої торгівлі, поточних та зв'язаних тарифів в рамках членства у СОТ, внутрішніх та світових цін за 2001-2006 рр. показав, що позиції більшості важливих для економіки країни сільськогосподарських та промислових товарів в результаті вступу України до СОТ не постраждають.

Більшість галузей промисловості вже працюють в умовах, які відповідають зобов'язанням України з вступу до СОТ. Нині, на відміну від продукції аграрного сектора та харчової промисловості, більшість діючих ставок мита на промислову продукцію практично відповідають рівню зв`язаних (наприклад, залізна руда, кокс, одяг, прокат) або навіть нижчі за зв`язані ставки ввізного мита, що стануть чинними після вступу до СОТ (наприклад, залізничні вагони (цистерни), аміак, сечовина).

Для проаналізованих промислових товарів цінова різниця є від`ємною, тобто ціни вітчизняних товарів нижчі, ніж закордонні. Навіть в ті роки, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від'ємною, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості.

Запобігти зниженню конкурентоспроможності української промислової продукції можна, впровадивши енергозберігаючі технології виробництва, що потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми.

Результати дослідження доводять, що більшість важливих сільськогосподарських та промислових товарів українського виробництва, як і раніше, збережуть конкурентоздатність на світових ринках. Вона навіть підвищиться, якщо Україна буде в змозі продовжити економічні та інституційні реформи, а українські підприємства зможуть реформуватися та оволодіти прогресивною практикою ведення бізнесу, розробити нові продукти та послуги, покращити якість продукції та зменшити оперативні витрати.

Членство у СОТ дає також країнам-кандидатам можливість введення сучасних, достатньо ліберальних торговельних режимів. Хоча торговельні режими можуть значно відрізнятися у різних країнах, що претендують на вступ до СОТ, у багатьох з них прийнято відносно низькі тарифи та скасовано серйозні формальні нетарифні бар'єри. Для цих країн членство дає можливість встановити ці режими, прийнявши законодавчі зобов'язання стосовно зв'язування тарифних рівнів. Це не тільки дозволяє їм скористатися вигодами ліберальнішої торгівлі, а й створює першу лінію захисту від внутрішнього протекціоністського тиску, який існує в усіх ринкових економіках.

Механізм вирішення суперечок в рамках СОТ довів свою дієздатність, надаючи країнам-членам СОТ змогу одержати відшкодування за позовами проти дій інших членів, що призвели до збитків у торгівлі.

Як член СОТ, Україна має дотримуватися принципів та рішень цієї міжнародної організації. Так, після отримання Україною статусу члена СОТ відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16% [50].

Найвищі ставки імпортних тарифів для сільськогосподарських та харчових продуктів (групи 1-24 УКТ ЗЕД) буде встановлено для цукру (де ставка дорівнюватиме 50%) та для олії (30%). Після отримання Україною членства у СОТ будуть використовуватися лише адвалерні ставки митних тарифів замість комбінованих та спеціальних, що діють зараз на окремі групи товарів.

На міжнародному рівні ціна на сільськогосподарські продукти здебільшого занижена через те, що розвинуті країни субсидують експорт. З цієї причини сучасні можливості України зі збільшення експорту сільськогосподарських продуктів за рахунок субсидування експорту обмежені, але в той же час декларуємо в принципах СОТ відмова та повне скасування підтримки експорту у країнах-членах СОТ сприятиме зростанню світових цін та розширить можливості України з експорту більш дорогих товарів національного сільськогосподарського виробництва.

Зобов'язання України стосовно зменшення внутрішньої підтримки та відмо-вивід субсидій для експорту не матиме безпосереднього впливу на сільське господарство, оскільки дозволений ліміт підтримки значно перевищує підтримку, яка зараз фактично надається, а експортні субсидії не надавалися раніше й не надаються сьогодні.

Зниження ставок імпортних тарифів -- це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі сільського господарства у результаті вступу країни до СОТ.

Нижче наведені основні результати аналізу впливу тарифів та цінової конкурентоздатності товарів в Україні за період 1996-2006 років [48]. Такий тривалий період часу надає більшої об'єктивності проведеному аналізу, зважаючи на значні щорічні коливання внутрішньої та світової кон'юнктури ринків продукції.

При аналізі порівнювалися три показники [48]:

1. Діючий імпортний тариф для країн, яким Україною надано режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих років (1996- 2006 рр.), у відсотках;

2. Різниця цін внутрішніх та зовнішніх в кожному із проаналізованих років (1996-2006 рр.), у відсотках;

3. Очікуваний зв'язаний тариф, що буде максимальною межею захисту українського ринку відповідного товару після вступу до СОТ, у відсотках.

Зв'язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов'язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

Різниця цін являє собою відсоткове відношення різниці між внутрішніми цінами реалізації продукції виробниками конкретного продукту в Україні та зовнішніми цінами (цінами на кордоні України) до відповідних зовнішніх цін (цін на кордоні). Якщо різниця цін має мінусове значення, що позначається на графіку нижче нульової відмітки, то за ціною вітчизняна продукція є більш конкурентно-здатною порівняно з ціною аналогічного імпортного товару. Якщо різниця цін має позитивне значення, що позначається на графіку вище нульової відмітки, то імпортний товар за ціною дешевше, ніж аналогічний товар вітчизняного виробництва. Перевищення позитивного значення різниці цін над граничним тарифом свідчить, що при сплаті ставки імпортного тарифу імпортна продукція залишатиметься більш конкурентоспроможною за ціною, ніж вітчизняна, а в ситуації, коли позитивне значення різниці цін нижче граничного тарифу, вітчизняний товар залишатиметься більш конкурентоспроможним за ціною порівняно з імпортним після сплати мита.

Результати для окремих товарів:

Пшениця

Аналіз діючих тарифів показав, що високі митні тарифи на рівні 40-50% (у перерахунку на адвалерну ставку) не впливали на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників пшениці, а, відповідно, і на їх доходи від реалізації (рис.3.1). Ціни реалізації пшениці протягом аналізованого періоду залишалися низькими, часто навіть нижчими за ціни на кордоні (протягом 6 років із 10 проаналізованих). Це є свідченням високої конкурентоздатності української пшениці як експортно-орієнтованого товару. В урожайні роки експорт пшениці стабільно збільшується. В 2005/06 маркетинговому році експортовано 13 млн. тонн зерна (на 25% більше, ніж у 2004/05), в т.ч. 6,4 млн. тонн пшениці.

Рис. 3.1 - Пшениця. Порівняння цін та тарифів, 1996-2006 рр. [48]

Таким чином, рівень захисту внутрішнього ринку пшениці після вступу до СОТ буде достатнім, а зниження імпортного тарифу не вплине на ціни та доходи сільськогосподарських виробників від реалізації пшениці.

Насіння соняшника

Останні 10 років різниці між внутрішніми та зовнішніми цінами насіння соняшника мають мінусове значення, тобто внутрішні ціни менші за зовнішні (рис.3.2) . Це свідчить про високий рівень конкурентоздатності вітчизняного насіння соняшника. Пропозиція насіння соняшника є достатньою не тільки для задоволення зростаючих потреб харчової промисловості, а і для експорту насіння. Обидва товари як насіння соняшника, так і соняшникова олія є експортними товарами. Обсяги експорту соняшникової олії вітчизняного виробництва досягають вже 1,6 млн. тонн, а експорт насіння соняшника навіть при сплаті експортного мита (17 %) становить 230 тис. тонн на рік (дані 2006 р.).

Рис. 3.2 - Насіння соняшника. Порівняння цін та тарифів, 1996-2006 рр. [48]

Імпортний тариф, що діяв в 1997-2004 рр., був встановлений на необґрунтовано високому рівні 500 євро за 1 тонну, що складало 250 % в перерахунку на адвалерне в 2000 році, та 227 % в перерахунку на адвалерне в 2004 р. (Рис.3.2). Аналіз різниці цін показав, що ставка імпортного тарифу на насіння соняшника, яка може бути після вступу України до СОТ, є достатньою для забезпечення конкурентоспроможності за ціною вітчизняної сировини порівняно з імпортною. Для олійно-переробних заводів соняшник вітчизняного виробництва залишатиметься за ціною більш привабливим, ніж імпортний. З липня 2005 року ставку ввізного мита на насіння соняшника вже знижено до 15%, при цьому річні обсяги імпорту насіння соняшника після зниження тарифу становили лише 4 тис. тонн, що менше, ніж у попередні роки. Таким чином, багаторазове зниження імпортного тарифу на насіння соняшника не вплине на зниження обсягів виробництва та доходи сільськогосподарських виробників від його реалізації.

Цукор

Аналіз показав, що внутрішні ціни цукру вищі, ніж зовнішні, але сплата імпортного тарифу у розмірі 50% робить імпортний товар більш дорогим, майже вирівнюючи з ціною цукру, виробленого з вітчизняної сировини (рис.3.3).

Крім того, внутрішній ринок цукру після вступу до СОТ буде захищений тарифною квотою у розмірі 260 тис. тонн зі сплатою мита не вище 15 відсотків. Понад тарифну квоту, тобто на обсяг імпорту цукру-сирцю з тростини, що перевищує 260 тис. тонн, діятиме високий тариф 50%. У суспільстві сприйняття тарифної квоти на цукор-сирець дещо викривлене. Тарифна квота -- це захід не додаткового відкриття ринку, а навпаки -- захід захисту ринку, бо обсяг можливого імпорту обмежений кількісним розміром квоти, а вище квоти діє високий імпортний тариф. Із світової практики відомо, що товарна лінія є менш захищеною у випадку простого зниження тарифу на весь обсяг імпорту порівняно із застосуванням тарифної квоти.

Рис. 3.3 - Цукор. Порівняння цін та тарифів, 1996-2006 рр. [48]

4. Свинина

Кон'юнктура внутрішнього ринку свинини є найбільш нестабільною порівняно з іншими видами м'яса (Рис.3.4). Вітчизняні ціни свинини в окремих роках були вищі, ніж зовнішні ціни (ціни на кордоні), в окремих -- навпаки, нижчі за зовнішні.

Ситуація маргінальної (граничної) конкурентноздатності свинини вітчизняного виробництва пояснюється тим, що більшість поголів'я свиней (65%) відгодовується в господарствах населення, що характеризується високими витратами кормів та праці, низькою продуктивністю тварин порівняно з виробництвом на спеціалізованих крупних свинокомплексах.

Зменшення доходів сільськогосподарських виробників не буде суттєвим через те, що існує різна сегментація ринку імпортованої свинини та виробленої в Україні. Так, імпортна морожена свинина надходитиме на перероблення, тоді як свинина, яка вирощується у населення, реалізується у вигляді свіжого м'яса та продуктів домашнього перероблення на ринках міст та селищ, а більша частина споживається в самих домогосподарствах.

Рис. 3.4 - Свинина. Порівняння цін та тарифів, 1996-2006 рр. [48]

Висновки стосовно сільськогосподарської продукції, відповідно, є наступними:

- при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних сільськогосподарських виробників з діючими та зв'язаними тарифами після вступу до СОТ - високі митні тарифи не впливають на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників, які залишаються низькими, часто навіть нижчими за

зовнішні ціни.

- це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості.

З вступом до СОТ Україна буде зобов'язана зв'язати ставки ввізного мита групи промислових товарів на рівні, який стане результатом двосторонніх домовленостей з країнами-членами Робочої групи з вступу України до СОТ.

Загалом, після приєднання до СОТ середньоарифметична ставка імпортного митного тарифу на промислові товари становитиме 4,85% при тому, що зараз вона дорівнює 8,32 %.

Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є “можливі наслідки для вітчизняних промисловців від лібералізації імпортного режиму внаслідок зменшення ставок ввізного мита”.

Дослідження проводилося відносно галузей економіки, наведених у Таблиці 3.1 [48], які було вибрано за кількістю зайнятих працівників, частки у обсягах реалізованої промислової продукції та частки в експорті товарів.

Таблиця 3.1

5. Залізна руда

Протягом 2001-2006 років рівень ставок ввізного мита на залізорудний концентрат становив 2%. На цьому ж рівні залишиться зв'язана ставка ввізного мита після вступу України до СОТ.

Аналіз цінової різниці внутрішніх і зовнішніх цін показав, що в цей період відбувалися суттєві коливання цінової різниці -- від 12,2% (2006 р.) до 20,2% (2003 р.) (Рис.3.5).

Зміни обсягів імпорту в 2001-2006 роках відповідали змінам цінової ситуації, яка склалася на ринку цього товару. Так, у 2003 році обсяги імпорту залізорудного концентрату до України збільшилися у порівнянні з 2002 роком на 51%, а в 2004 році скоротилися у 2,6 рази в порівнянні з 2003 роком, у 2006 році знову обсяги імпорту зменшились на 23% в порівнянні з попереднім роком.

Крім того, основні імпортні надходження залізної руди до України здійснюються з Російської Федерації в режимі вільної торгівлі, тобто навіть діюче мито у 2% з цією продукцією не справляється.

Рис. 3.5 - Залізорудний концентрат. Порівняння цін та тарифів, 2001-2006 рр. [48]

Незважаючи на значні обсяги імпорту залізної руди до України, в середньому за 2001-2006 роки обсяги експорту цієї продукції майже в 6 разів перевищували імпортні надходження, а в 2006 році -- в10 разів. В перспективі імпорт руди може збільшитися через внутрішні суперечки цінового характеру між виробниками руди та металургійними підприємствами, що не мають власних гірничо-збагачувальних комбінатів, які можуть в майбутньому перейти на поставки залізного концентрату з за кордону.

Таким чином, залізна руда є товаром, який досить чутливо реагує на цінові диспропорції зовнішнього та внутрішнього ринків.

В той же час, вступ до СОТ не вплине суттєво на торгівлю цим товаром, враховуючи, що зв'язаний тариф, щодо якого бере зобов`язання Україна при вступі до СОТ, відповідає діючий ставці ввізного мита на цю продукцію.

6. Металевий прокат

Українська металургія має потужний конкурентний потенціал: власні запаси залізорудної сировини, кваліфіковану та недорогу робочу силу, вдале географічне розташування, що виражається у близькості до морських портів та кордону з Російською Федерацією. Але існують суттєві недоліки: нерозвинуте внутрішнє споживання, що робить металургів дуже залежними від цінової кон'юнктури на світових ринках; високий ступінь енерговитратності та споживання природного газу в виробничому процесі, недосконале та застаріле обладнання. Тобто, головними для галузі є проблеми внутрішнього характеру, які ніяким чином не пов'язані з вступом до СОТ, навпаки членство у СОТ допоможе підприємствам розширити ринки збуту та ефективніше застосовувати механізми захисту від антидемпінгових розслідувань та при торговельних суперечках.

Прокат з заліза та нелегованої сталі є товаром, який займає вагому частку як у виробництві продукції української металургійної промисловості, так і в експорті з України товарів металургійної галузі. Україна є нетто-експортером прокату плоского з заліза та нелегованої сталі.

Протягом 2001-2004 років спостерігалася стала динаміка зростання обсягів експорту цієї продукції, але з 2005 року намітився спад. Так, у 2006 році в порівнянні з попереднім роком він становив близько 11% у натуральному виразі. Незважаючи на деякий спад експорту, Україна є безумовним нетто-експортером даного виду продукції. Для прикладу, у 2006 році експорт перевищував імпорт у 38 разів.

Торгівля цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою “Сталь”, приєднатися до якої Україна зобов`язалася.

Рис. 3.6 - Прокат з заліза та нелегованої сталі. Порівняння цін та тарифів, 2001-2006 рр [48]

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою „Сталь”, мають нульовий рівень в кінці трансформаційного періоду, який для України стане діючим з дня приєднання до СОТ. Це означає, що після вступу до СОТ Україна теж застосовуватиме тарифну ставку 0 % (рис.3.9).

Аналіз динаміки цін на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі свідчить, що цінова різниця протягом 2001-2006 років була від`ємною. Ставку ввізного мита на аналізовану продукцію, яка становила протягом 2001-2004 років 5%, було зменшено у червні 2005 року до 0%. Ставка зв`язаного тарифу на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі після вступу України до СОТ дорівнюватиме 0%, що відповідає діючому тарифу на сьогоднішній день. Таким чином, вступ України до СОТ не справить негативного впливу на українських виробників плоского прокату з заліза та нелегованої сталі.

Висновки стосовно промислових товарів - при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з тарифами діючими та зв'язаними - для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від`ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари.

Навіть в ті періоди, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від'ємною та вищою за рівень діючого мита, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

Виробничі потужності українських підприємств гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, орієнтовані на зовнішні ринки внаслідок нерозвиненості внутрішнього споживання. За останні роки в сільському господарстві скоротилося використання мінеральних добрив, в машинобудуванні скоротилося використання металу.

3.2 Удосконалення технічного контролю за митним режимом “митний ліцензійний склад” в системі митного контролю України після вступу в СОТ

Враховуючи вступ України в СОТ з 1 липня 2008 року, Державна митна служба України листом від 05.02.2008 р. N 11/1-9/1190-ЕП “ Про встановлення додаткових конкретних вимог до обладнання митного ліцензійного складу” надала наступні вимоги до регілнальнизх митниць:

1. З метою посилення контролю за діяльністю митних ліцензійних складів та відповідно до положень пункту 2.7 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.96 N 592 (далі - Положення), встановити додаткові вимоги щодо обладнання митного ліцензійного складу засобами відеоспостереження з можливістю збереження у власника МЛС відеоінформації, отриманої під час розміщення/ випуску товарів на/з МЛС. Термін зберігання такої відеоінформації - 1 рік.

Визначити термін обладнання такими засобами відеоспостереження для вже відкритих митних ліцензійних складів - два місяці.

2. У випадку невиконання цих вимог дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу (далі - ліцензія) може бути призупинена у відповідності до розділу 8 Положення на термін до 3-х місяців.

При невиконанні вимог, зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії - така ліцензія анулюється. В подальшому, у разі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу, разом із листом-погодження про доцільність надання суб'єкту ЗЕД ліцензії надсилати на адресу Державної митної служби України фотографії (у паперовому вигляді) приміщень цього складу, приміщень, призначених для працівників митниці, прилеглої території тощо. Фотографії повинні бути завірені підписами посадових осіб, що були присутніми під час проведення огляду територій і приміщень цього складу із зазначенням прізвищ, ініціалів та посад цих посадових осіб.

3. Водночас наголошуємо про неухильне дотримання вимог пункту 2 наказу Державної митної служби України від 30.05.2003 N 373 (зі змінами) "Про заходи щодо посилення контролю за діяльністю митних ліцензійних складів".

З метою доведення до відома власників МЛС додаткових вимог щодо обладнання митних ліцензійних складів вжити заходів щодо організації проведення з цими власниками зустрічі, результати якої зафіксувати спільним протоколом.

4. Рекомендовані технічні характеристики засобів відеоспостереження, якими необхідно обладнати митні ліцензійні склади та склади тимчасового зберігання:

4.1. Засоби відеоспостереження (далі - ЗВС) повинні бути встановлені стаціонарно.

4.2. ЗВС повинні бути постійно включені та автоматично проводити відеозйомку на місцях зняття митного забезпечення, вивантаження товару і воріт складу.

4.3. ЗВС повинні забезпечувати чітке зображення незалежно від пори року, часу та освітлення при температурі від -30° C до +40° C.

4.4. Кожен кадр повинен мати час та дату.

4.5. Рекомендований формат кадру 704*576 пікселів.

4.6. Архівація ЗВС має здійснюватися зі швидкістю не менше ніж 1 кадр/сек. на канал.

4.7. Строк збереження архіву у власника 1 рік. Для забезпечення поточного запису та збереження архіву, приблизний об'єм пам'яті становить 1,5 ТБ.

4.8. ЗВС повинні мати можливість архівації вибраного проміжку часу на зовнішні носії (USB - flash, USB - DVD-R, USB - HDD, USB - Blu-ray) або за допомогою локальної мережі.

4.9. Для захисту від несанкціонованого проникнення у систему, зміни/пошкодження архіву, використовувати цифровий stand alone DVR з операційною системою LІNUX.

4. 10. DVR повинен бути встановлений у закриту шафу та опечатаний особистою металевою печаткою (тип 4).

11. Фізичний доступ до відеорегістратору надається тільки з письмового дозволу митного органу.

12. Місце знаходження архіву відеоспостереження - у корпусі DVR.

13. Відеоспостереження та запис включаються по детектору руху.

14. Робота складу при виключених або непрацюючих ЗВС заборонена. Для контролю працездатності ЗВС використовувати окремий монітор.

15. ЗВС повинні бути захищені від зовнішніх електромагнітних випромінювачів та грозових розрядів.

16. ЗВС повинні проводити запис при аваріях електромережі. Автономне джерело енергозабезпечення повинно надати можливість здійснювати відеозапис не менше ніж 0,5 години.

17. ЗВС повинні бути інтегровані в процес роботи складу та мати заходи щодо обслуговування та забезпечення збереження запису.

3.3 Удосконалення форм митної документації (ВМД) при підготовці вступу України в СОТ у 2008 році

Застосування митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000, дотримання яких є основним після вступу в СОТ - експортні "C"- терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Страницы: 1, 2, 3, 4