Информационная система (ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ)

|Сума |N(7.2) |0..99999.99 |

|Назва постачальника |C(40) | |

|Звітний місяць |D(6) | |

Документ “Загальний оборот по кредиту” формується в кінці місяця і

містить дані про оборот по кредиту рахунка №60 в розрізі постачальників.

Форма документа наведена в додатку 14. Табличний опис документа

представлений в таблиці 9.

Таблиця 9. Табличний опис документа "Загальний оборот по кредиту"

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Сума |N(7.2) |0..99999.99 |

|Назва постачальника |C(40) | |

|Звітний місяць |D(6) | |

Документ “Сальдо на початок місяця” формується на початку місяця і

містить дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60 в розрізі

постачальників. Форма документа наведена в додатку 15. Табличний опис

документа представлений в таблиці 10.

Таблиця 10. Табличний опис документа “Сальдо на початок місяця”

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Дебетове сальдо |N(7.2) |0..99999.99 |

|Кредитове сальдо |N(7.2) |0..99999.99 |

|Назва постачальника |C(40) | |

|Звітний місяць |D(6) | |

Документ “Сальдо на кінець місяця” формується в кінці місяця і містить

дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60 в розрізі постачальників.

Форма документа наведена в додатку 16. Табличний опис документа

представлений в таблиці 11.

Таблиця 11. Табличний опис документа “Сальдо на кінець місяця”

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Дебетове сальдо |N(7.2) |0..99999.99 |

|Кредитове сальдо |N(7.2) |0..99999.99 |

|Назва постачальника |C(40) | |

|Звітний місяць |D(6) | |

Документ “Узагальнена сальдова відомість” формується в кінці місяця і

містить дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60. Форма документа

наведена в додатку 17. Табличний опис документа представлений в таблиці 12.

Таблиця 12. Табличний опис документа “ Узагальнена сальдова відомість ”

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Дебетове сальдо на початок місяця |N(7.2) |0..99999.99 |

|Кредитове сальдо на початок місяця|N(7.2) |0..99999.99 |

|Згорнуте сальдо на початок місяця |N(7.2) |0..99999.99 |

|Дебетове сальдо на кінець місяця |N(7.2) |0..99999.99 |

|Кредитове сальдо на кінець місяця |N(7.2) |0..99999.99 |

|Згорнуте сальдо на кінець місяця |N(7.2) |0..99999.99 |

|Звітний місяць |D(6) | |

Документ “Журнал-ордер” формується при необхідності і містить загальні

суми операцій в розрізі рахунків. Форма документа наведена в додатку 18.

Табличний опис документа представлений в таблиці 13.

Таблиця 13. Табличний опис документа “Журнал-ордер”

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Сума |N(7.2) |0..99999.99 |

|Загальна сума по дебету |N(7.2) |0..99999.99 |

|Загальна сума по кредиту |N(7.2) |0..99999.99 |

|Номер дебетового рахунка |C(4) | |

|Номер кредитового рахунка |C(4) | |

Документ “Акт звірки” формується при необхідності і містить дані про

операції, проведені у вказану дату. Форма документа наведена в додатку 19.

Табличний опис документа представлений в таблиці 14.

Таблиця 14. Табличний опис документа “Акт звірки”

|Назва реквізиту |Тип та значність|Діапазон змін |

|Сума |N(7.2) |0..99999.99 |

|Дата |D(8) | |

|Номер накладної |C(3) | |

|Назва постачальника |C(40) | |

|Номер дебетового рахунка |C(4) | |

|Номер кредитового рахунка |C(4) | |

Внутрішньомашинна інформаційна база є частиною інформаційного

забезпечення підсистеми та складається з інформаційних масивів (файлів).

Всі файли внутрішньомашинної інформаційної бази поділяються на вхідні та

результуючі. Вхідні файли в свою чергу поділяються на оперативні та умовно-

постійні (нормативні, розціночні, довідникові). Результуючі файли є кінцеві

та проміжні.

Оскільки наведено табличні описи результатних документів, немає

необхідності у розгляді результатних інформаційних масивів.

Розробимо структуру ідентифікатора інформаційних масивів:

Х ХХХХХ

назва

вид масиву

Вид масиву задається ідентифікатором:

V ( вхідний-оперативний

D ( довідковий

Класифікацію інформаційних масивів наведемо у формі таблиці (таблиця

15):

Таблиця 15. Класифікація інформаційних масивів

|Оперативні |vOperations |

| |vDocuments |

| |vGoods |

|Умовно-постійні (довідкові) |dPartners |

| |dAccounts |

| |dPhones |

| |dAddresses |

| |dBanks |

| |dCities |

| |dCountries |

| |dRegions |

| |dAreas |

| |dTypes |

| |dMeasures |

| |dGoods |

Взаємозв’язок файлів показаний на даталогічній моделі (додаток 24).

Структури інформаційних масивів наведені у таблицях:

Таблиця 16. Структура файлу vOperations

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Сума |nSum |N(6.2) |

|Номер кредитового рахунка |cKNumber |C(4) |

|Номер дебетового рахунка |cDNumber |C(4) |

|Код накладної |icdDocument |C(4) |

Таблиця 17. Структура файлу vDocuments

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код накладної |icdDocument |C(4) |

|Дата |dDate |D(8) |

|Номер накладної |cDocNumber |C(5) |

|Код партнера |icdPartner |C(4) |

Таблиця 18. Структура файлу vGoods

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Кількість товару |nGoodsAmnt |N(8.3) |

|Ціна товару |nGoodsPrice |N(8.4) |

|Код одиниці виміру |icdMeasure |C(2) |

|Код товару |icdGoods |C(4) |

|Код накладної |icdDocument |C(4) |

Таблиця 19. Структура файлу dPartners

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код партнера |icdPartner |C(4) |

|Назва партнера |cPartner |C(40) |

|ЗКПО |cZKPO |C(13) |

|С. р. ПДВ |cSrPDV |C(13) |

|Інд. податк. номер |cIndPN |C(10) |

|Керівник |cManager |C(40) |

|Головний бухгалтер |cMainAcnt |C(40) |

|Нотатка |mNote |Memo |

|Дата останньої модифікації |dLastMod |D(8) |

Таблиця 20. Структура файлу dCities

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код населеного пункту |icdCity |C(3) |

|Назва населеного пункту |cCity |C(22) |

Таблиця 21. Структура файлу dBanks

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код банку |icdBank |C(3) |

|Назва банку |cBank |C(45) |

Таблиця 22. Структура файлу dGoods

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код товару |icdGoods |C(4) |

|Назва товару |cGoods |C(40) |

Таблиця 23. Структура файлу dMeasure

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код одиниці виміру |icdMeasure |C(2) |

|Назва одиниці виміру |cMeasure |C(7) |

Таблиця 24. Структура файлу dAccounts

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код партнера |icdPartner |C(4) |

|Номер розрахункового |cAccount |C(15) |

|рахунку | | |

|МФО |cMFO |C(10) |

|Код банку |icdBank |C(3) |

|Код населеного пункту |icdCity |C(3) |

Таблиця 25. Структура файлу dPhones

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код партнера |icdPartner |C(4) |

|Код типу зв’язку |icdConnType |C(1) |

|Код (міста) |cCode |C(6) |

|Номер телефону |cNumber |C(7) |

Таблиця 26. Структура файлу dAddresses

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код партнера |icdPartner |C(4) |

|Код населеного пункту |icdCity |C(3) |

|Код області |icdRegion |C(3) |

|Код району |icdArea |C(4) |

|Код країни |icdCountry |C(2) |

|Номер абонентської скриньки|cPOBox |C(5) |

|Поштовий індекс |cPostInd |C(6) |

|Адреса |cAddress |C(30) |

Таблиця 27. Структура файлу dConnTypes

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код типу зв’язку |icdConnType |C(1) |

|Тип зв’язку |cConnType |C(7) |

Таблиця 28. Структура файлу dCountries

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код країни |icdCountry |C(2) |

|Назва країни |cCountry |C(15) |

Таблиця 29. Структура файлу dRegions

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код області |icdRegion |C(3) |

|Назва області |cRegion |C(20) |

Таблиця 30. Структура файлу dAreas

|Реквізит |Позначення у файлі |Тип і |

| | |розрядність |

|Код району |icdArea |C(4) |

|Назва району |cArea |C(20) |

3 ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ

3.1 Структура програмного забезпечення

Програмне забезпечення системи є взаємопов’язаним комплексом модулів,

об’єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий

режим розв’язку задачі. При цьому користувачу надана можливість в

діалоговому режимі управляти роботою програми. Граф діалогу приведено в

додатку 21. Табличний опис діалогу представлений в таблиці 31.

Таблиця 31. Табличний опис діалогу

|Позначення в|Об’єкт |Дія |

|графі | | |

|Т1 |Кнопка |Виклик форми-списку партнерів |

|Т2 |Кнопка |Сортування |

|Т3 |Кнопка |Перехід до першого запису |

|Т4 |Кнопка |Перехід до останнього запису |

|Т5 |Кнопка |Знищення партнера |

|Т6 |Кнопка |Пошук партнера |

|Т7 |Список |Вибір партнера |

|Т8 |Кнопка |Активізація фільтра |

|Т9 |Список |Вибір категорії партнерів |

|Т10 |Кнопка |Добавлення нового партнера |

|Т11 |Кнопка |Відкриття журналу операцій по |

| | |партнерові |

|Т12 |Кнопка |Параметри |

|Т13 |Кнопка |Перегляд картки партнера |

|Т14 |Кнопка |Вихід |

|Т15 |Вкладка |Перехід до вводу даних про р/р |

|Т16 |Поле редагування |Ввід назви партнера |

|Т17 |Поле редагування |Ввід ЗКПО |

|Т18 |Вкладка |Перехід до вводу даних про телефони |

|Т19 |Поле редагування |Ввід с. р. ПДВ |

|Т20 |Поле редагування |Ввід інд. под. номера |

|Т21 |Вкладка |Перехід до вводу даних про адреси |

|Т22 |Поле редагування |Ввід керівника |

|Т23 |Поле редагування |Ввід головного бухгалтера |

|Т24 |Вкладка |Перехід до вводу нотатки |

|Т25 |Кнопка |Знищення запису |

|Т26 |Кнопка |Перехід до першого запису |

|Т27 |Кнопка |Перехід до останнього запису |

|Т28 |Кнопка |Добавлення запису |

|Т29 |Кнопка |Редагування запису |

|Т30 |Перемикач |Вибір типу рахунка (осн./дод.) |

|Т31 |Поле редагування |Ввід розрахункового рахунка |

|Т32 |Поле редагування |Ввід МФО |

|Т33 |Поле редагування |Ввід назви банку |

|Т34 |Поле редагування |Ввід населеного пункту |

|Т35 |Кнопка |Збереження |

|Т36 |Кнопка |Відмова |

|Т37 |Кнопка |Добавлення запису |

|Т38 |Кнопка |Редагування запису |

|Т39 |Поле редагування |Ввід номера телефона |

|Т40 |Список |Вибір типу зв’язку |

|Т41 |Кнопка |Збереження |

|Т42 |Кнопка |Відмова |

|Т43 |Кнопка |Добавлення запису |

|Т44 |Кнопка |Редагування запису |

|Т45 |Поле редагування |Ввід назви країни |

|Т46 |Поле редагування |Ввід поштового індекса |

|Т47 |Поле редагування |Ввід назви населеного пункту |

|Т48 |Поле редагування |Ввід назви області |

|Т49 |Поле редагування |Ввід назви району |

|Т50 |Поле редагування |Ввід назви вулиці |

|Т51 |Поле редагування |Ввід абонентської скриньки |

|Т52 |Поле редагування |Ввід коментаря |

|Т53 |Кнопка |Збереження |

|Т54 |Кнопка |Відмова |

|Т55 |Поле редагування |Ввід нотатки |

|Т56 |Кнопка |Вихід |

|Т57 |Кнопка |Друк документів |

|Т58 |Поле редагування |Ввід початкової дати |

|Т59 |Поле редагування |Ввід кінцевої дати |

|Т60 |Кнопка |Продовження друку |

|Т61 |Кнопка |Відмова |

|Т62 |Кнопка |Друк акту звірки |

|Т63 |Кнопка |Друк проведень |

|Т64 |Кнопка |Поновлення |

|Т65 |Кнопка |Перегляд |

|Т66 |Кнопка |Друк |

|Т67 |Кнопка |Вихід |

|Т68 |Поле редагування |Ввід періоду |

|Т69 |Поле редагування |Вихід |

|Т70 |Кнопка |Друк сторінки |

|Т71 |Кнопка |Друк всього |

|Т72 |Прапорець |Проставлення сторінок |

|Т73 |Кнопка |Пропуск |

|Т74 |Поле редагування |Лист |

|Т75 |Перемикач |Вибір типу шрифта |

|Т76 |Кнопка |Вихід |

|Т77 |Поле редагування |Ввід початкової дати |

|Т78 |Поле редагування |Ввід кінцевої дати |

|Т79 |Кнопка |Продовження друку |

|Т80 |Кнопка |Відмова |

|Т81 |Поле редагування |Ввід початкового сальдо по Д-ту |

|Т82 |Поле редагування |Ввід початкового сальдо по К-ту |

|Т83 |Кнопка |Перегляд картки партнера |

|Т84 |Кнопка |Вихід |

|Т85 |Кнопка |Перехід на початок списку |

|Т86 |Кнопка |Перехід на кінець списку |

|Т87 |Кнопка |Добавлення складної проводки |

|Т88 |Кнопка |Пошук |

|Т89 |Кнопка |Добавлення проводки |

|Т90 |Кнопка |Сортування |

|Т91 |Кнопка |Відмова |

|Т92 |Кнопка |Вихід |

|Т93 |Поле редагування |Ввід номера документа |

|Т94 |Поле редагування |Ввід дати |

|Т95 |Поле редагування |Ввід номера рахунка |

|Т96 |Поле редагування |Ввід суми |

|Т97 |Поле редагування |Ввід суми для пошуку |

|Т98 |Кнопка |Пошук |

|Т99 |Кнопка |Відмова |

|Т100 |Поле редагування |Ввід номера документа |

|Т101 |Поле редагування |Ввід номера рахунка |

|Т102 |Поле редагування |Ввід суми |

|Т103 |Поле редагування |Ввід дати |

|Т104 |Кнопка |Вихід |

|Т105 |Кнопка |Відмова |

|Т106 |Кнопка |Сортування по даті |

|Т107 |Кнопка |Сортування по сумі |

|Т108 |Кнопка |Сортування по рахункам |

|Т109 |Кнопка |Відмова |

Програмне забезпечення - це сукупність програм для реалізації

розробленої системи на базі використання засобів обчислювальної техніки.

Однією з складових частин програмного забезпечення є операційна

система, яка призначена для розширення функціональних можливостей

обчислювального обладнання, контролю і управління процесами обробки даних,

автоматизації роботи програмістів.

Так, зокрема, Windows 98, яка використовувалась при розробці та

тестуванні комп’ютерної системи обліку і аналізу розрахунків з

постачальниками і підрядниками являє собою високопродуктивну, багатозадачну

і багатопотокову 32-розрядну операційну систему з зручним графічним

інтерфейсом і розширеними мережевими можливостями. Операціійна система

розроблена фірмою Microsoft (США). Важливою її особливістю є 32-розрядна

архітектура, яка забезпечує більш високу продуктивність системи, знімає

багато обмежень на системні ресурси.

Захищений режим, що застосовується в Windows 9x/NT, підтримує роботу

системи у випадках збою прикладної програми, що є досить вагомою перевагою

над іншими ОС, захищає прикладну програму від випадкового втручання одного

процесу в інший, забезпечує певну стійкість до вірусів.

Розробка системи здійснена за допомогою середовища Microsoft Visual

FoxPro. Незважаючи на появу нових систем управління базами даних, Visual

FoxPro все ще залишається однією з найбільш популярних програм в цій

області. Це, передусім, пов’язано з тим, що при створенні нових версій

Microsoft зберігає сумісність з попередніми версіями.

В Visual FoxPro реалізовані всі атрибути реляційних систем управління

базами даних. В базі даних підтримується цілісність даних за допомогою

первинних ключів і зв’язків між таблицями. Для обробки подій додавання,

знищення чи зміни записів таблиць засобами самої бази даних можна

використовувати тригери і процедури.

Visual FoxPro – це об’єктно-орієнтована, візуально-програмована мова,

що управляється по подіям, і яка в повній мірі відповідає новим вимогам, що

ставляться перед сучасними засобами проектування.

Visual FoxPro складається з окремих компонентів, які використовуються

для зберігання інформації, її відображення і редагування.

Всі дані зберігаються в базі даних, яка складається з таблиць,

відношень між таблицями, індексів, тригерів і процедур. Кожна таблиця має

унікальне ім’я і зберігається в окремому файлі, назва якого співпадає з

назвою таблиці. Створений файл має розширення DBF. Кожна таблиця може мати

декілька зв’язаних з нею індексів, які використовуються для впорядкування

даних і швидкого пошуку необхідних записів.

Для зберігання значення полів типу Memo і General використовуються

окремі файли. Memo-поля таблиць містять текстову інформацію, а поля типу

General використовуються, як правило, для зберігання двійкової інформації,

даних інших програм, які працюють в середовищі Windows.

В Visual FoxPro реалізовані тригери, які дозволяють централізовано

обробляти події, що виникають при будь-яких змінах в базі даних. Також

можуть створюватись процедури, які є частиною бази даних і можуть

використовуватись при описі таблиць для перевірки введених даних,

визначення значення по замовчуванню тощо.

Надзвичайно зручним і корисним засобом доступу до бази даних є

представлення даних. Представлення даних дозволяють об’єднати дані таблиць

і відображати їх в більш зручному вигляді. Є можливість вибрати потрібні

поля таблиць, об’єднати декілька полей в одне поле, обчислити підсумкові

значення, задати нові імена полів таблиці.

Як правило, кількість представлень в базі даних перевищує кількість

таблиць. По мірі експлуатації бази даних їх кількість збільшується. В

багатьох інформаційних системах доступ до даних, включаючи перегляд,

добавлення і редагування, здійснюється тільки з допомогою представлень

даних. Такий підхід дозволяє здійснити гнучке управління доступом до

інформації.

При використанні представлень для вибірки даних в формах, звітах, при

створенні запитів, а також в програмах застосовуються ті ж правила, що і

для таблиць. Редагування даних, даних, які включені в представлення,

можливе тільки при певних умовах. Наприклад, в тому випадку, коли

представлення створене на основі тільки однієї таблиці.

Для відображення і редагування даних використовуються форми, звіти,

запити і програми. Для створення форм, звітів і запитів використовуються

конструктори. Форми і звіти є складними об’єктами, оскільки вони

складаються з дрібніших об’єктів (таких, як поля, кнопки, діаграми, рамки,

OLE-компоненти тощо), які називаються об’єктами інтерфейсу.

Форми використовуються для перегляду чи вводу даних в таблиці. Звіти

використовуються для друку інформації, яка знаходиться в базі даних.

Запити є засобом вибірки даних з однієї чи декількох таблиць. В Visual

FoxPro для створення запиту можна використовувати як конструктор запитів,

так і спеціалізовану мову Structured Query Language (SQL). Результати

виконання запита можуть відображатись в формі, виводитись у вигляді звітів

і діаграм чи зберігатись у вказаній таблиці.

Програми, написані на мові Visual FoxPro, є об’єктно-орієнтованими. З

допомогою них обробляються події в формі, створюються об’єкти, виконуються

обчислення, здійснюється управління базою даних. Для зручності роботи є

можливість об’єднати програми в бібліотеки.

Щоб створити форму в Visual FoxPro, можна використовувати не тільки

базові класи, але й створювати власні. Класи, створені в Visual FoxPro,

зберігаються в бібліотеках класів.

Для об’єднання компонентів створюваної програми використовується

проект, в який включаються всі перелічені компоненти. Використання проекта

спрощує розробку програми і його супровід.

Visual FoxPro надає можливість зберігати параметри основного вікна

Visual FoxPro, налаштування таблиць, параметри вікон діалогу і панелі

інструментів з допомогою файлу параметрів налаштування.

Кожен компонент зберігається в окремому файлі, причому імена файлів,

що містять основні компоненти, задаються користувачем, а найменування

файлів, що містять об’єкти, пов’язані з таблицею, зпівпадають з ім’ям

таблиці. В залежності від типу об’єкта, що міститься у файлі, Visual FoxPro

автоматично присвоює кожному файлу розширення, яке допомогає в

ідентифікації об’єкта. Перелік розширень файлів наведений в таблиці 32.

Таблиця 32. Розширення імен файлів об’єктів Visual FoxPro

|Назва об’єкта |Розширення |

|Проект |PRJ, FPC, CAT, PJX, PJT |

|База даних |DBC |

|Таблиця Visual FoxPro |DBF |

|Складений індексний файл |CDX |

|Memo-поле і поле типу General |FRT |

|Форма |SCX |

|Запит |QPR |

|Звіт |FRX, FRM |

|Поштова наклейка |LBX, LBL |

|Меню |MNX |

|Бібліотека класу |VCX |

|Програма, бібліотека програм, текст|PRG, FXP, MPR, QPR |

|меню, текст запита | |

|Малюнок |BMP, JPG, GIF, ICO, DIB, CUR,|

| |ANI |

|Звукозапис |WAV |

Загальна структура програмного забезпечення наведена в додатку 22.

Його можна умовно поділити на наступні модулі:

- інтерфейс;

- блок обчислень;

- СУБД;

- блок формування звітів.

До інтерфейсу входять меню, форми (для вводу, відображення та

редагування інформації) та модуль допомоги. За допомогою саме цих модулів

відбувається обмін інформацією між системою і користувачем.

Блок обчислень складається з програм і процедур, за допомогою яких над

даними виконуються необхідні дії, проводяться розрахунки.

Система управління базою даних (СУБД) складається з власне СУБД

(спеціальні бібліотеки та інші засоби Visual FoxPro) та бази даних, яка, в

свою чергу, включає в себе набір таблиць і файл бази даних. В файл бази

даних входить інформація про зв’язок таблиць, процедури, представлення

даних, тригери та інша додаткова інформація.

В блок формування звітів можуть входити програми, процедури, запити і

звіти.

3.2 Розробка програмних модулів

Під час роботи система використовує наступні модулі:

- модуль Startprog;

- модуль Formob;

- модуль Rozsal;

- модуль Rozsalp;

- модуль Formaz;

- модуль Formjo;

- модуль Formov;

- модуль Formop.

Модуль Startprog є головною програмою, яка керує роботою системи і в

ході роботи викликає необхідні компоненти. Лістинг програми наведено в

додатку 22.

Модуль Formob формує оборотну звітність за вказане число.

Модуль Rozsal розраховує сальдо на поточний період на вказане число.

Лістинг програми наведено в додатку 23.

Модуль Rozsalp розраховує сальдо на початок періоду.

Модуль Formaz формує акт звірки.

Модуль Formjo формує журнал-ордер по вказаному рахунку.

Модуль Formov формує оборотну відомість.

Модуль Formop формує список операцій по партнеру.

3.3 Практична реалізація системи

Розроблена в даному дипломному проекті комп’ютерна система є

автоматизованою системою обліку і аналізу розрахунків з постачальниками і

підрядниками. Практична реалізація системи обліку і аналізу була здійснена

за допомогою СУБД Microsoft Visual FoxPro.

Враховуючи сучасні напрямки та перспективи розвитку комп’ютерних

технологій, можливість організації зручного діалогу користувача з

комп’ютером, застосування для реалізації спроектованої системи Microsoft

Visual FoxPro доцільно встановити вимогу щодо роботи програми під сучасними

операційними системами типу Windows 95, Windows 98, Windows NT. Дані

системи мають надзвичайно широке поширення і вже зараз використовуються на

більшості комп’ютерів, які застосовуються для автоматизації управлінської

діяльності.

Операційна система Windows 95 призначена для інсталяції на

персональних комп’ютерах, які мають процесор типу Intel 80386DX, 80486 або

Pentium. Об’єм оперативної пам’яті повинен бути не менше 4 Мбайт. Але для

підвищення швидкодії роботи системи необхідно мати 486-й процесор з

частотою 66 МГц і вище або Pentium. Для одночасної роботи з кількома

програмами доцільно мати від 16 Мбайт оперативної пам'яті.

ОС Windows 95 займає приблизно 50 Мбайт дискового простору, при

мінімальній інсталяції - приблизно 30 Мбайт. Крім того, від 10 до 30 Мбайт

необхідно для організації віртуальної пам'яті.

Створена система також вимагає наявності на комп’ютері СУБД Visual

FoxPro, адже виконувальний файл R60.exe при роботі використовує ресурси з

бібліотеки Visual FoxPro для організації роботи з базами даних.

Узагальнюючи вимоги для розробленої системи і додавши вимоги для MS

Visual FoxPro можна зробити висновок, що робоча станція, за якою

працюватиме користувач з системою обліку і аналізу розрахунків з

постачальниками і підрядниками повинна містити операційну систему Windows

9х/NT і мати наступну конфігурацію:

- процесор 80486 чи більш потужний (мінімум процесор 80486 з тактовою

частотою 66МГц)

- мінімум 16 Мбайт оперативної пам'яті (рекомендується 16 Мбайт і

більше)

- мінімум 300 Мбайт вільного місця на вінчестері

- монітор VGA або SVGA

- мишку

Стосовно професійної кваліфікації обслуговуючого персоналу, дана

програма не вимагає глибоких знань в комп’ютерній галузі. Робота з системою

обліку і аналізу розрахунків з постачальниками вимагає лише наявності

базових навиків в роботі з ОС Microsoft Windows 95 (Microsoft Windows 98 чи

Microsoft Windows NT). Оператору повинні бути знайомі наступні поняття і

навики:

- використання меню “Пуск” (“Start”) для виклику програм;

- прийоми роботи з вікнами;

- робота з меню;

- використання керуючих елементів діалогу;

- стандартні діалоги;

- налаштування операційної системи Microsoft Windows 95 (Microsoft

Windows 98, Microsoft Windows NT) з допомогою панелі управління.

Розглянемо дії користувача при роботі з системою. Оператор системи

обліку і аналізу розрахунків з постачальниками (бухгалтер) запускає

програму на виконання (виконувальний файл R60.exe), або з командної

стрічки, або за допомогою ярлика, який викликає цей файл. На екрані

з’являється головне вікно програми, яке представлено в додатку 25. В

головному меню знаходяться два основних пункти, які також продубльовані на

стандартній панелі інструментів у вигляді кнопок:

- “Партнери”;

- “Друк”.

На даній панелі інструментів також знаходяться поля редагування, з

допомогою яких користувач може ввести дату початкового періоду (від неї

будуть розраховуватись звіти по замовчуванню).

При натискуванні на кнопку “Партнери” з’являється форма з списком

партнерів, яка наведена у додатку 26, і панель інструментів для роботи з

нею. В даній формі містяться наступні елементи:

- список партнерів для вибору;

- фільтр партнерів по категоріям (фізичні або юридичні особи);

- кнопка активації фільтра;

- поле для виводу загальної інформації про партнера.

Панель інструментів складається з кнопок:

- “Добавлення нового партнера”;

- “Відкриття журналу операцій по партнерові”;

Страницы: 1, 2, 3